«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Не представляю, что может быть прекрасней хризантем. Но люди научились и их есть. Вот уж воистину, всеядные создания. Стараются слопать всё, что видят.
Хризантема происходит от греческих слов chrysos (золото) и anthos (цветок) . Дело в том, что хризантемы — очень древние цветы, они известны более 2500 лет. И первоначально они были только желтыми.
Для японцев цветок-солнце – национальный символ. Долгое время даже картинки с его изображением считались священными. Они могли находиться только в императорском дворце. Веря в магическую силу златоцвета, из него готовили эликсир, продлевающий молодость.
Научное название растения — хризантема увенчанная (Chrysauthemum coronarium), или салатная. Родина её — Средиземноморье. В древности этот цветок попал на Дальний Восток, где японцы приспособили его в качестве овощной культуры.
Зелень салатной хризантемы ценится за высокое содержание бета-каротина и солей калия, кальция, фосфора и железа. Её листья и цветки содержат протеины, углеводы, немного жиров, витамины групп В, РР, аскорбиновую кислоту.
Цветки и листья хризантем во многих странах использовались для лечения глазных болезней, малярии, алкоголизма, мигрени, желудочных заболеваний, а корни — как слабительное. Наиболее интересна как пищевое растение хризантема салатная. Она культивируется в Западной Европе, США, Китае, Японии, Индии. Из нее готовят салаты, супы, растение заготовляют впрок путем засолки. В пищу употребляют листья, стебли и лепестки цветков в свежем и вареном виде.
А я, все же предпочитаю хризантемы в вазе, в виде букета. Или просто одна хризантема — загадка в стиле модерн.
Непостижимая, с горьким ароматом. Как и окружающий мир прекрасный, с горчинкой боли и разочарования. Что может быть прекрасней!?
Комментариев нет:
Отправить комментарий