Володимир Єромоленко: Необхідна сизигія між розслабленням та напруженням

Одна з причин, що знищила СРСР - це нездатність до насолод. Атрофія гедонізму. Нездатність до практик розслаблення.

Все мало бути дуже напруженим. Щоденне життя, політика, архітектура, навіть футбол. КГБ стежив за тим, щоб ти, не дай Боже, не розслабився.

Можливо, це нездатність до гедонізму (яка була породженням більш глибинної нездатності до естетичного взагалі) і була одним із чинників, що "висушив" срср зсередини. Зробив його непривабливим для "простих людей".

Цікаво, чи можливе це повторення зараз. Бо гедонізм - спотворений, але все ж доступний через споживацтво - значно доступніший сьогодні, ніж 30-40 років тому.

А от Західний світ може опинитися у зворотній пастці. Пастці нездатності до аскетизму. Пастці надмірного гедонізму. Надмірного розслаблення.

Сучасного громадянина вчать не напружувати, а розвантажувати. Усувати концентрацію енергії на чомусь одному. "Диверсифікувати". 

Ця диверсифікація уяви - це те, що створило таке прекрасне гедоністичне розмаїття, і водночас те, що відучило концентруватися на головному. І тренувати зосередженість. "Аскеза" ж етимологічно - це тренування, вправляння, зосередження, дисципліна. 

Тому здорова психіка (і геопсихіка теж) - це врівноважування аскези та гедонізму, насолоди та самообмеження, розслаблення та напруження й зосередження. 

І біди, як це часто буває, приходять від втрати рівноваги.