Ярослав Галущак: Публікації Петра Івановича Арсенича (1934-2017) на сторінках альманаху «Краєзнавець Прикарпаття»

Петро Іванович Арсенич народився 24 січня 1934 року в селі Нижньому Березові (нині Косівського району Івано-Франківської області) у гуцульській селянській родині. В 1942 – 1953 роках навчався в школі. В старших класах був членом підпільної учнівської ОУН. В 1953 – 1958 роках навчався на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Здобув фах історика-музеєзнавця. У 1958 році був направлений на роботу в Станіславський краєзнавчий музей (нині Івано-Франківський), в якому працював з перервами до 1990 року. В 1963 – 1966 роках викладав археологію й етнографію в Івано-Франківському державному педагогічному інституті. У 1966 році був звільнений з інституту за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі та зв’язок з дисидентом В. Я. Морозом, колишнім викладачем даного вузу. П. Арсенич повернувся до викладацької діяльності аж після здобуття незалежності України. В 1992 – 1997 роках був доцентом кафедри народознавства Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Петро Іванович переслідувався КДБ впродовж 1966 – 1986 років і тільки якимось дивом він уник «лагерів». Радянська компартійна система «ламала» йому кар’єру, чинила різні утиски, ставила перепони, але він вперто дотримувався своїх поглядів й наполегливо йшов вперед, знаходячи розраду в самовідданій праці на благо України, збираючи по крихтах краєзнавчий матеріал, зберігаючи і відновлюючи історичну пам’ять краян.
З 1966 по 1990 роки Петро Арсенич працював керівником туристично-краєзнавчого гуртка при обласній станції юних туристів. У 1967 році став одним із засновників обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії і культури. А з 1968 по 1973 роки – голова секції етнографії даного товариства. 1976 – 1991 рр. – він активний член Товариства книголюбів.У кінці 1980 – на початку 1990-х – років політичного пробудження і національного самоусвідомлення, П. І. Арсенич включається у вир громадсько-політичної діяльності. Веде пропагандистську діяльність, виступає з лекціями, на численних мітингах. Стає одним із засновників обласних організацій Товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта», товариства «Рух», товариства «Меморіал», товариства «Гуцульщина», спілки краєзнавців ім. І. Франка, Народного руху України, Демократичної партії України, членом НТШ у Львові, Конгресу української інтелігенції, Республіканської асоціації україністів тощо. На Великдень 15 квітня 1990 року, під час велелюдного мітингу, урочисто підняв національний прапор на міській ратуші Івано-Франківська.
У 1990 році П. І. Арсенич обраний депутатом Івано-Франківської міської та обласної рад народних депутатів Першого демократичного скликання (1990 – 1994 рр.). У 1990 – 2006 роках П. Арсенич працював завідувачем науково-редакційного відділу «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область». Одночасно за сумісництвом провадячи викладацьку діяльність.
Окрім того, слід вказати, на ще одну сторону діяльності П. Арсенича. Він був активним колекціонером, букіністом, філокартистом. Зібрав найбільшу на Прикарпатті колекцію рідкісних видань книг, брошур, відозв, поштових листівок, багато з яких мають автографи визначних діячів науки і культури України періоду національно-визвольної боротьби 1914 – 1950 років. Всі ці колекції експонувалися краєзнавцем на багатьох виставках, багато з яких він організував сам. Саме завдяки таким збирачам-дослідникам не занепали краєзнавчі дослідження в Україні, не пропав, а навпаки, збирався й нагромаджувався унікальний матеріал з історії краю й України в цілому.

П. І. Арсенич як науковець був активним учасником, а інколи і співорганізатором, різноманітних міжнародних, всеукраїнських, регіональних конференцій. Крім того, П. Арсенич тривалий час був і активним лектором й пропагандистом історії й культури рідного краю. Добивався вшанування пам’яті наших краян. Брав участь у відкритті багатьох пам’ятників і меморіальних дошок як у Івано-Франківську, так і у населених пунктах області.
За вагомий внесок у розвиток національної культури й активну громадську діяльність П. І. Арсеничу присвоєно звання Заслужений працівник культури України, отримав ордени «За заслуги» й медалі. Він – лауреат численних регіональних (обласних) премій й грамот. А також інших відзнак, численних подяк, що заслужив самовідданою працею й боротьбою.
П. І. Арсенич є автором 55 книг та понад 1500 різноманітних статей з історії та культури Прикарпаття у різних збірниках, енциклопедіях, журналах та газетах. Про самого невгамовного дослідника й громадського діяча, також було багато написано у збірках, журналах і газетах.
Оскільки дана стаття-дослідження стосується саме альманаху «Краєзнавець Прикарпаття», то слід вказати, що про невтомного краєзнавця неодноразово було опубліковано і в альманаху. А саме: Ю. Угорчак «Прикарпатський Каменяр – Петро Арсенич» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2004. – №3. – С. 71); І. Косило «Невтомний дослідник Прикарпаття (до 75-річчя П. І. Арсенича)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2009. – №13. – С. 76-77); І. Косило «Перші лауреати краєзнавчої премії ім. В. Полєка» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2010. – №16. – С. 10-13); Ю. Угорчак «Зустрічі з патріархом прикарпатського краєзнавства (до 80-річчя П. І. Арсенича)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 20014. – №23. – С. 72-73); І. Косило «Хроніка краєзнавчих подій (нагородження премією ім. П. Тронька)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 20014. – №24. – С. 3); М. Косило «Петро Іванович Арсенич – учитель юних краєзнавців» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2015. – №25. – С. 52-53); «Краєзнавчі хронічки (лауреати премії обласної організації Національної спілки краєзнавців України ім. Є. Паранюка)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2016. – №27. – С. 3). Всього на шпальтах альманаху «Краєзнавець Прикарпаття» про П. І. Арсенича було опубліковано 7 статей та повідомлень.
Тепер переходимо безпосередньо до праць П. І. Арсенича на сторінках регіонального науково-методичного альманаху «Краєзнавець Прикарпаття». Невтомний дослідник-краєзнавець публікувався в ньому буквально з перших випусків. Вже у другому випуску він публікує аж три статті. Першу статтю П. Арсенич написав у співпраці з Б. Гаврилівим та М. Косилом під назвою «Напишемо літописи населених пунктів та національно-визвольної боротьби України» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2003. – №2. – С. 34-36). Друга стаття-повідомлення «ІІІ з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2003. – №2. – С. 64). В рубриці «З історії визвольних змагань» науковець розміщує цілу серію статей за назвою «Січові стрільці в боротьбі за волю України» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2003. – №2. – С. 43-44), продовження («Краєзнавець Прикарпаття». – 2004. – №4. – С. 36-48; 2005. – №5. – С. 43-51; 2005. – №6. – С. 30-36; 2006. – №7. – С. 42-44; 2006. – №8. – С. 36-37; 2007. – №9. – С. 23-28; 2014. – №24. – С. 42-44). У третьому випуску дослідник публікує статтю «Злочини комуністичного режиму проти галичан (1917 – 1941)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2004. – №3. – С. 19-24). У шостому випуску П. Арсенич публікує статтю-повідомлення «Всеукраїнській спілці краєзнавців – 80» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2005. – №6. – С. 5).
До 135-річчя Василя Стефаника П. Арсенич публікує статтю «Василь Стефаник і народні вчителі» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2006. – №7. – С. 16-17). А до 100-річчя Р. Шухевича та 65-річчя УПА він публікує статтю «Арсеничі-Ковтки у боротьбі за волю України» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2007. – №10. – С. 38-40).
В рубриці «Історія краю в іменах» краєзнавець розміщує статтю «Редактор «Дзвінка» (до 160- річчя Володимира Шухевича)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2009. – №13. – С. 44-46). А в рубриці «Нумізматика, фалеристика» дослідник розміщує статтю «Різдво на листівках художників з української діаспори» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2009. – №14. – С. 52-55).
До 95-річчя академіка Петра Тронька П. Арсенич публікує статтю «Патріарх краєзнавства» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2010. – №15. – С. 3-4). А до 90-річчя Михайла Клапчука – «Археолог: історик-краєзнавець, діяч ОУН» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2010. – №16. – С. 80-81).
До 140-річчя Василя Стефаника дослідник публікує велику статтю «Громадська діяльність Василя Стефаника» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2011. – №17. – С. 4-8). До 200-річчя М. Шашкевича та І. Вагилевича науковець публікує «Гуцульщина у дослідження членів «Руської трійці» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2011. – №18. – С. 3-4). А в рубриці «Історія краю в іменах» розміщує об’ємну статтю «Леся Українка на Гуцульщині» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2011. – №18. – С. 47-52).
В рубриці «Ювілеї» П. Арсенич розміщує ряд статей: «Михайло Головатий – дослідник Станиславова (до 70-ліття)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2013. – 21. – С. 66-67), «Спогади про співпрацю з професором Володимиром Грабовецьким (до 85-ліття)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2013. – №22. – С. 64-65), «Подвижник краєзнавства та директор музею освіти Прикарпаття Юрій Угорчак (до 70-ліття)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2014. – №23. – С. 74-75).
До 200-річчя Тараса Шевченка науковець розміщує дві статті: «Музична Шевченкіана в Станиславові» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2014. – №23. – С. 29-35), та «З історії створення музею народної шани Т. Шевченка в Івано-Франківську» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2014. – №23. – С. 57-59).
До 150-річчя митрополита Андрея Шептицького П. Арсенич публікує статтю «Андрей Шептицький – засновник музею» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2015. – №26. – С. 9-10). В рубриці «З історії визвольних змагань» дослідник розміщує публікацію «Привіт УПА! (Листи вчительки Валентини Сіренко з Харківщини)» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2015. – №26. – С. 44).
Останньою публікацією П. І. Арсенича в альманаху була велика стаття «Мої спогади з юнацьких літ» («Краєзнавець Прикарпаття». – 2015. – №25. – С. 64-66), продовження («Краєзнавець Прикарпаття». – 2015. – №26. – С. 51-56).
Всього протягом 2003 – 2015 років невтомний дослідник-краєзнавець у 21 випуску альманаху зробив 29 публікацій. Що вказує на його велику працьовитість, наполегливість і цілеспрямованість.
Багато ще було задумів в ученого-дослідника. Багато ще треба було завершити. Але вік, хвороби, роки боротьби та виживання при радянській тоталітарній владі, самовіддана праця на благо краю та України зробили свою справу. Нестало легендарного краянина, вченого-дослідника, патріарха прикарпатського краєзнавства – Петра Івановича Арсенича. Вічна пам’ять патріоту-краєзнавцю.

Використана література:

1. Історико-культурна спадщина Прикарпаття / науковий збірник на пошану Петра Арсенича. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2006. – С. 3-175.
2. Якимович Б. Україна та українці: події далекі і близькі. Вибрані праці. – Львів: ІУ, 2014. – С. 273-275.
3. Морозюк В. К. Іменний часослов – 2. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2014. – С.5-6
4. Краєзнавець Прикарпаття. – 2003 – 2016. – №№ 2- 27.

Галущак Ярослав Любомирович
бібліограф ІІ категорії