16 вересня 1860 року у Петербурзі Тараса Шевченка обрано дійсним членом Імператорської Академії мистецтв.
У вересні 1860 року на академічній виставці експонувалось п’ять його творів: офорти «Вірсавія», «Дуб», «Ліс», «Мангишлацький сад» та, писаний олією, незвичайний «Автопортрет». Газета «Син отєчєства» у відгуку на виставку назвала гравюри пана Шевченка «замєчатєльнимі».
2 вересня (15 за н. ст.) 1860 р. на засіданні ради Академії в присутності 17 осіб, серед яких були віце-президент князь Г. Гагарін, ректори К. Тон та Ф. Бруні, професори П. Клодт, О. Брюлов, Ф. Йордан, А. Горностаєв, Н. Пімєнов, Н. Уткін, було прийнято рішення визнати ряд Тараса Шевченка – академіком гравюри і представити це рішення на затвердження Загальних академічних зборів. Що через два дні було зроблено. А диплом академіка був виписаний художнику аж 31 жовтня 1960 року.
У вересні 1860 року на академічній виставці експонувалось п’ять його творів: офорти «Вірсавія», «Дуб», «Ліс», «Мангишлацький сад» та, писаний олією, незвичайний «Автопортрет». Газета «Син отєчєства» у відгуку на виставку назвала гравюри пана Шевченка «замєчатєльнимі».
2 вересня (15 за н. ст.) 1860 р. на засіданні ради Академії в присутності 17 осіб, серед яких були віце-президент князь Г. Гагарін, ректори К. Тон та Ф. Бруні, професори П. Клодт, О. Брюлов, Ф. Йордан, А. Горностаєв, Н. Пімєнов, Н. Уткін, було прийнято рішення визнати ряд Тараса Шевченка – академіком гравюри і представити це рішення на затвердження Загальних академічних зборів. Що через два дні було зроблено. А диплом академіка був виписаний художнику аж 31 жовтня 1960 року.
Комментариев нет:
Отправить комментарий