Просто (буржуазный) национализм - это ранняя ипостась идеологии рыночной системы, когда он утверждался в национальных рамках и нуждался протекционизме и противодействовал феодальной аристократии, в то время была преимущественно космополитической.
А либерализм - это идеология рыночной системы высшего порядка, уже утвердилась в этнических границах и вышла на глобальный уровень и требует снятия национальных / расовых / конфессиональных барьеров, мешающих непрерывном обмена товарами и услугами по всему миру. Отсюда - типичная для либерализма толерантность, относительная нерелигийнисть и широта и гибкость этических шаблонов, которые легко натягиваются на глобус. Для либерала нет ни грека, ни иудея - есть лишь партнер по бизнесу (поэтому так много иудеев являются истинными сторонниками, теоретиками и популяризаторами либерализма, создает комфортные условия для их диаспор).
Украине, чье общественно-политическое и экономическое развитие было приостановлено пребыванием в составе отсталых политических субъектов, чья буржуазия еще не встала на ноги, конечно же лучше подходит национализм и этатизм.
Но эта идеология идет вразрез с мировым трендом, который задают государства, которые уже прошли этот необходимый для построения "гражданского общества" этап и пристально следят, чтобы новые независимые государства Восточной Европы не отходили от политической моды и не нарушали удобное для них статус кво.
Поэтому "цивилизованные демократические государства" быстрее находят общий язык с дикой авторитарной РФ, чем с Украиной и прочими "географическими новостями», которые всей душой стремятся присоединиться к европейскому сообществу.
Потому что Москва при всей ее агрессивности никогда не может стать экономическим конкурентом европейских государств, а Украина, этот спящий великан Европы, - вполне. И перевернуть весь европейский и евроатлантический орднунг, в который пожилые тяжелоатлеты удобно устроили свои геморройные тухес.
Поэтому бушует такая истерическая, навязчивая реклама леволиберальных ценностей, которыми душат в зародыше наше национальное возрождение - необходимую предпосылку политического и экономического роста.
----------------
І націоналізм, і лібералізм є породженнями капіталізму.
Просто (буржуазний) націоналізм - це рання іпостась ідеології ринкової системи, коли він утверджувався в національних рамках і потребував протекціонізму та протидіяв феодальній аристократії, що на той час була переважно космополітичною.
А лібералізм - це ідеологія ринкової системи вищого порядку, що вже утвердилася в етнічних кордонах і вийшла на глобальний рівень і потребує зняття національних/расових/конфесійних бар'єрів, що заважають безперервному обміну товарами і послугами по всьому світу. Звідси - типова для лібералізму толерантність, відносна нерелігійність і широта та гнучкість етичних шаблонів, які легко натягуються на глобус. Для ліберала нема ні грека, ні юдея - є лише партнер по бізнесу (тому так багато юдеїв є щирими прихильниками, теоретиками й популяризаторами лібералізму, що створює комфортні умови для їхніх діаспор).
Україні, чий суспільно-політичний і економічний розвиток був загальмований перебуванням у складі відсталих політичних суб'єктів, чия буржуазія ще не зіп'ялася на ноги, звичайно ж краще підходить націоналізм та етатизм.
Але ця ідеологія йде врозріз із світовим трендом, який задають держави, що вже пройшли цей необхідний для побудови "громадянського суспільства" етап і пильно стежать, щоб нові незалежні держави Східної Європи не відходили від політичної моди і не порушували зручний їм статус кво.
Тому "цивілізовані демократичні держави" швидше знаходять спільну мову з дикою авторитарною РФ, ніж з Україною і прочими "географічєскімі новостямі", які всією душею прагнуть приєднатися до європейської спільноти.
Бо Москва при всій її агресивності ніколи не може стати економічним конкурентом європейських держав, а Україна, цей сплячий велетень Європи, - цілком. І перевернути весь європейський і євроатлантичний орднунг, в який підстаркуваті важкоатлети зручно вмостили свої геморойні тухеси.
Тому буяє така істерична, нав'язлива реклама ліволіберальних цінностей, якими душать у зародку наше національне відродження - необхідну передумову політичного й економічного зростання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий