«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Понятно, что немцы идут от Платона и Аристотеля по причине выводимости германской культуры из римской и далее из греческой. Как только немцы начинают рефлексировать свое чистое доантичное германство - тут-то вся бяка и вылезает.
Но тогда понятно, почему самостоятельные русские мыслители не хотят быть ни кантианцами, ни гегельянцами. В русской культуре нет античного опыта. Она осмысляет не славянство в себе (там тоже бяка вылезает), а свое истинное основание - библейскую культуру в сиро-византийском изводе. У нее просто нет других культурных оснований. И отсюда софийность, соборность, всеединство, космизм и воскрешение отцов.
Это не от излишнего эстетизма, не от нежелания припасть к "истинным" категориям вроде Абсолютного Духа или "вещи-в-себе". Если к ним припасть, то просто нельзя ничего через них помыслить в устройстве своей жизни. А философия так хитро устроена, что все ее категории на поверку оказываются мифологемами конкретной культуры.
Немцу наша соборность без надобности - у него другая жизнь, другой исторический опыт.
Оппозиция материализма и идеализма для исламского философа полная чушь, он не различает этих категорий как оппозиции. И для русского они чушь, их пытались навязать нам, но они без надобности. А немец в них видит что-то родное.
Отсюда понятно, почему наши категории неприменимы там и наоборот. Почему у нас в мышлении бесконечные выходы к Библии и Христу. Нам нужно перестать стесняться нашего категориального набора. И впустить в философию основания нашей рефлексии вместе с основанием ее оснований - шумеро-аккадским богословием.
Перестать притворяться немцами, склонившимися над античным трактатом. Ибо нет в нашей истории античного трактата, как нет и эпохи Возрождения. А есть ближневосточное культурное основание, на котором стоит здание позднегреческой Церкви. И есть немножко французско-немецких литературных шалостей на основе далекой античности.
Византийская культура, придя на Русь в христианской интерпретации (Святой Дух), нас приобщила к вере, а не к философии, приобщила к эстетике, но не к морали: "... Высшая иерархия из Византии, монашеская, насела черной бедой на русскую верующую совесть и доселе пугает ее своей чернотой" [Ключевский В.О. Афоризмы и мысли об истории // Тайны истории. М.П. Погодин, Н.И. Костомаров, С.М. Соловьев, В.О. Ключевский о пользе исторических знаний: Сборник / Сост., вступ.ст. В.М. Соловьева. — М.: Высш.шк., 1994. — С.193]. Заслуга греков состоит именно в том, что они внесли моральное начало в молитву, отразив потребность в гуманитарных принципах формирующихся социумов. Морали как раз и нет в традиции христианской Руси-России – тут правят «нравы».
ОтветитьУдалить