З самого початку:
Джеремі Бентам («геній буржуазної дурості», за Карлом Марксом). В своєму есе «Деонтологія, або наука про мораль» він чітко характеризує подальший розвиток ліберального мислення - благом є задоволення, а гріхом - біль; корисне є добром, а некорисне - злом.
Все. Крапка. Тут уявлення про "людину як міру речей" досягає апогею.
І цю утилітарну мораль на політику повністю переносить його послідовник британський філософ, політичний економіст, член палати громад Джон Стюарт Мілль.
Ось саме його ідеї і допомагають нам детально розібратися, в чому саме полягає ліберальна специфіка розуміння свободи.
Стисло:
1. Поняття "лібералізм" утворено від латинського слова «libertas», тобто «свобода».
2. Мілль, розмірковуючи про свободу, розділяє дві різні категорії: перша категорія – «freedom» (від англосаксонського кореня «free»), друга –«liberty» (від латинської «libertas»).
3. Незважаючи на те, що обидва слова на різних мовах позначають приблизно однакове розуміння, Мілль навантажує їх різним змістом.
4. «Freedom», з точки зору Мілля, це «свобода для», «свобода як відкрита можливість творчої позитивної дії», «свобода, свідомо орієнтована на якусь мету», «змістовна свобода». Але для нього ця «свобода» є занадто містичною, абстрактною та довільною, й відповідно, не представляє жодного інтересу. Тобто не заперечуючи цієї свободи («freedom»), Мілль просто пропонує нам відмовитися приймати її до уваги.
5. Натомість він пропонує нам свою основну увагу зосередити на інший категорії - «свобод від», трактуючи її словом "liberty".
6. І тут він зачіпає самий нерв сучасності – звільнення «Політичного» від міркувань метафізичного характеру.
7. «Свобода від» - це звільнення людини (автономного індивіда) від усього, що досі становило суть і сенс традиційного суспільства в якому жила людина - причетність до Бога, буття, міфів, переказів, обрядів, навколишнього світу, інших людей...
8. Тобто звільнення від усіх форм співучасті.
9. Тому лібералізм прагне звільнити людину від будь-якого змісту, надаючи сенсу її існування повного спокою та повної невизначеності, втечі від усіх зовнішніх і внутрішніх впливів.
10. На ліберальну пост людину-атомарного індивіда не мають впливати ані держава, ані релігія, ані традиція, ані станові чи якісь інші соціальні інститути.
11. І тут ми бачимо повне позбавлення як світу, так і громадських інститутів якого б то не було самостійного значення - емпіричний індивід лібералізму, наданий самому собі, є впевнений в існуванні тільки самого себе і апарату своїх суджень.
12. Тобто людина є повністю «вільною», - головне аби її абсолютно всі залишили в спокої».
13. А це породжує «в'язницю без стін» - розрив, який призводить до появи нігілістичного світу, що так добре описав Сартр. Почитайте.
Дякую.
Комментариев нет:
Отправить комментарий