На традиційному зображенні ікони «Успіння Пресвятої Богородиці» на нижньому плані ми бачимо на смертному одрі усопшу Богородицю в оточенні святих, а на вищому плані - Ісуса Христа, який тримає в руках душу Діви Марії у вигляді немовляти.
Зверніть увагу на зворотну аналогію між центральною фігурою ікони "Успіння" та класичною в іконі "Богородиці з немовлям". Якщо на традиційному зображенні "Богородиці з немовлям" ми бачимо Богородицю, яка тримає немовля Ісуса, то в сюжеті "Успіння" пропорції протилежні - Ісус Христос тримає на руках "немовля" Діву Марію.
Пояснення такої протилежності відкриває онтологічний характер християнської традиції, яка крім історичного несе в собі ще й метафізичний характер.
Сам факт Втілення Бога-Слова в матеріальний людський всесвіт передбачає "кенозис" ("применшення") повноти другої особи пресвятої Трійці. У Першому Пришестя справжня природа Сина залишається прихованою. Про неї здогадуються тільки обрані учні, а для наступних поколінь християн ствердження Його божественної природи стає основою Віри.
Вся очевидність божественності Сина проявиться лише в момент Його Другого Пришестя.
Тому класичне зображення Богородиці з немовлям має символічне значення – воно описує онтологічний статус світу між Першим і Другим Пришестям. Син вже поданий світу, але ще в своєму "применшенні" і це вимагає від християн Віри та особистого духовного зусилля для перетворення її в упевненість.
Ікона "Успіння Пресвятої Богородиці" представляє нам зворотні пропорції. Тут Христос з "немовлям" Богородицею на руках описує справжні пропорції духовного світу, де центром є Бог-Слово, який постає вже в своєму повному метафізичному обсязі ,в усій своїй повноті.
Де матеріальний світ в небесній реальності сходить до свого небесного архетипу.
Звідси, до речі, і термін "успіння" (грецькою "koimesis", "спати", "спочивати", "лежати"; латиною "assumptio") - перехід зі стану "хвилювання", властивого сьогоднішній реальності, в стан "спокою", що притаманно Вічності.
Метафізична подія Успіння символізує собою Кінець Часів. Саме той момент (в момент Другого Пришестя), коли відбудеться остаточне затвердження істинних пропорцій між матеріальним та духовним, створеного та нетварного.
Цим і відкривається глибока таємниця Кінця Часів, як тотального відновлення нормальних, природних і гармонійних онтологічних відносин, коли духовне небесне Світло вбере в себе всю фізичну, матеріальну реальність.
Тому Кінець Часів в християнській перспективі є найголовнішою і найважливішою подією, яка має цілком та повністю позитивний сенс. І Кінець Часів - це не катастрофа, а кінець катастрофи.
Негативним Кінець Часів є лише для тих, хто ототожнив свою долю з темною ходою невблаганного, демонічного року.
Для віруючих, навпаки, це - спасіння, свято, торжество, перетворення.
Загальне й остаточне "успіння" матерії разом з остаточним "виявленням" раніше прихованого духу.
Пресвята Богородице, що після свого успіння світу цього не залишила, моли Бога за нас грішних!
Tikhon Kozushin
ОтветитьУдалитьС ПРАЗДНИКОМ УСПЕНИЯ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ!
Почему смерть Приснодевы стала для нас праздником? Да потому что это была и не смерть вовсе, а Успение, смерть тела Ее на короткое время, а потом - объятия Сына и Бога и жизнь с Ним вечная! Почему радость? Потому что, если до Своего Успения Богородица пребывала только в доме Евангелиста Иоанна, то после Успения Ее уже не ограничивала материя, и Она стала жить в каждом Истинно-Православном храме, да что в храме, в каждой обращающейся к Ней за предстательством душе христианской. В кондаке Успению Она называется "в молитвах неусыпающей и в предстательствах непреложным упованием".
Вот что еще важно понимать о Богородице. Мы говорим Богородица - и подразумеваем Церковь, мы говорим Церковь и подразумеваем Богородица! Все просто: песнопение церковное говорит о ней как о "плоть Всехитрецу (Творцу всяческих) взаимодавшей", ту самую плоть человеческую, которая во христе стала Телом Богочеловека. Но ведь и церковь названа в Писании Телом Христовым. Посему Пресвятая Богородица неотделима от Христовой Церкви.
К святым мы молимся о молитве за нас пред Всевышним. А к кому мы молимся непосредственно о спасении? Только к Богу и Пресвятой Богородице!
Не верьте всякому разсуждению о Церкви, в котором НЕ упоминается Богородица! Сразу отвернитесь, как святитель Никола на своих "отвратных" иконах, помните, я показывал такие?
Пресвятая Богородица, благодатная Приснодево, спаси души наша!
Как всегда, из лучших икон Праздника.
Maximuk Viktor
ОтветитьУдалитьС ПРАЗДНИКОМ УСПЕНИЯ БОГОРОДИЦЫ.
В Евангелии указана единственная заповедь Божьей Матери Господа нашего Иисуса Христа: "Его послушаете", которая показывает всему человечеству как нужно жить, чтобы достигнуть Царство Небесное и быть счастливым ещё в земной жизни. Своей жизнью Она показала образец смирению и любви, став выше самих ангелов, чтобы соединить Земное и Небесное, материальный и духовный мир.
Никто из людей не любил Христа более, чем Божья Матерь, стоит только вспомнить какие мучительные страдания Она претерпела при земной жизни Иисуса Христа, зная что Он Мессия и Сын Божий, Творец и Повелитель всей Вселенной, и особенно:
- когда услышала от пророка Симеона пророчество о циничном распятии Своего Сына;
- когда позабыла Иисуса в церкви и только на третий день, находясь в поиске увидела Его;
- когда услышала о предательстве Сына Божьего первосвященниками, фарисеями и книжниками на суд язычника Пилата;
- когда видела на Кресте между разбойниками Господа нашего Иисуса Христа и во гробе Его полагаема.
Каждый из нас знает, какое страшное мучение испытывает наша любящая душа к близкому человеку, который находится в опасности для жизни и, тем более в страшных мучениях перед смертью. Порой легче перенести самому подобные страдания, чем видеть как страдает любимый человек, особенно когда никакая помощь уже невозможна. То что пережила Богоматерь, даже невозможно представить ни одному человеку на земле, а тем более перенести такие страдания. Поэтому никого не послушает Христос так, как Ее. Богослужебные тексты праздника даже называют Спасителя «Должником» Богородицы – и действительно, только после Ее согласия Господь принял от Девы пречистую плоть и родился в мир. Она – единственный человек, могущий сказать Христу: «Сын, Ты должен Мне». И Она единственная, Кому Он ответит: «говори, Мать, Я все сделаю для Тебя».