Однак, подібне уявлення про ворога є вельми шкідливим. Недооцінка й нерозуміння логіки поведінки противника ніколи нікому не приносила користі.
Нічого божевільного в діях керівництва РФ і навіть народної маси нема. Ці дії цілком раціональні і релевантні об'єктивній ситуації, в якій перебуває ця країна, а тому більшою мірою успішні.
Божевільними вони здаються тільки тим, хто не розуміє або не хоче розуміти глибинної природи етнополітичного утворення, яке нині називається РФ і бере свій початок від Московського князівства часів І. Калити.
На відміну від країн Європи і Пн. Америки під політичною будівлею російської держави, якою вона вийшла на міжнародну арену в кін. 15 ст. НІКОЛИ не було економічної (ринкової) бази.
Єдність величезної території підтримувалася виключно насильством і потребувала системи тотального контролю й регулярних масових репресій, які в свою чергу гальмували економічний і суспільний прогрес і в перспективі породжували необхідність у ще ретельнішому контролі і в ще масовіших репресіях, кульмінація яких припала на першу половину 20 ст.
Тому такі логічні з т.з. європейського менталітету заходи, як сприяння економічній ініціативі, розширення політичних прав і свобод, просвіта, послаблення державного контролю, тощо в Росії не працюють. Бо там такий рівень етнічної й географічної гетерогенності, що найменше послаблення центральної влади швидко призведе до "різнобою" в темпах і напрямках розвитку регіонів і розносу країни на дрібні клапті, що в свою чергу потягне ще глибше падіння якості життя "дарагіх рассєян".
Перефразуючи відому російську приказку: що німцю здорове, те русскому - смерть.
Підтримувати гомеостаз вони можуть тільки екстенсивними методами - за рахунок надексплуатації людських і природних ресурсів і перманентної зовнішньої експансії. І вони це інтуїтивно розуміють і діють відповідно, роблячи все, що можливо, для продовження життя своєї гібридної і безплідної держави за рахунок інших.
На даному історичному етапі для збереження себе Москва повинна взяти під контроль усі альтернативні джерела і шляхи доставки стратегічних енергоносіїв у ЄС і далєє вєздє. І цю мету російське суспільство реалізує продумано і послідовно.
І умовляти Росію вести себе "цивілізовано" так само ефективно, як привчати вовка їсти травичку і не лазити до кошари.
Зупинити геополітичного хижака виключно економічними методами, без застосування військової сили неможливо. Але євроатлантична (і українська) спільнота, заколисана вірою у примат "економіки" так довго затягувала підготовку до збройного протистояння з РФ, що довела ситуацію до критичної межі.
Правда, свіжа риторика політичних лідерів та світочів політичної думки західного світу говорить про початок усвідомлення необхідності виходу з економічних і "дипломатичних" рамок для відновлення світового порядку, що гарантує функціонування світової економіки.
Але продовження сприйняття агресивної поведінки РФ як наслідка ексцесів у діях "авторитарної влади", що "захопила країну", сподівання на можливість "демократизації" Росії в існуючих кордонах (ат Карєі до Карєліі) і, як наслідок, відмова від курсу на докорінний демонтаж злоякісного утворення, веде до поразки і марної витрати часу і ресурсів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий