У відповідності до поділу імперії Каролінґів на дві культурно-військово-економічні зони — Дунайський і Рейнський регіони — розвинулись дві різні форми цієї назви.
Перша була південноґерманська (або належна до Дунайського регіону) форма Ruzz-/ Ruz- (/руцц/, /руц/), що виникла внаслідок другого верхньонімецького переміщення приголосних. Її корінь *Rut-/ *Rut-en- був запозичений із кельтсько-вульгарно- латинського незадовго до 600 р. (тобто до переміщення приголосних).
Оскільки Рейнланд не брав участі в германському переміщенні приголосних, у консонантному репертуарі його мови не було африкати ts (=/ц/). Запозичуючи південноґерманські слова, франки Рейнланду використали сибілянт /s/ для субституції чужого для них /г/ (=/ц/), тобто Ruzz-/Ruz- переходили в Russ- / Rus-.
Третьою формою було рейнське ріпуарське слово Rugi, що з’явилося як наслідок типово ріпуарсько-франкської ґутуралізації.
Давньофранцузьке запозичення Rudi (починаючи приблизно з 800 р.) стало поштовхом для його розвитку. Отже, існування ріпуарської форми Rugi (< *Rudi- < Rut-) підтверджує, що початковою для форм типу Ruzz- була форма *Rut-.
Форми Rut-en- / Ruth-en-, що належать до XI-XII ст., є книжними релатинізованими формами, позбавленими безпосереднього впливу на з’ясування питання про етимологію назви Rus/Русь.
Цікаво відзначити, що джерелом для слов’янських форм Русь і Русин стали субститути Russ-/Rus- кельтської форми (*Rut-, Rut-en). їх перенесла до Східної Європи рутено-фризько-норманська торговельна компанія, яка діяла там в останній чверті VIII ст.
Комментариев нет:
Отправить комментарий