Ferhad Turanly: День пам’яті жертв геноциду азербайджанців в місті Ходжали

26 лютого  відзначається День пам’яті жертв геноциду азербайджанців в місті Ходжали. Історія цієї трагічної  події бере свій початок у XIХ ст., коли азербайджанці стали зазнавати  фізичного знищення та тортур з боку вірменських шовіністичних збройних сил, які діяли під безглуздим гаслом про розширення своєї країни внаслідок загарбання чужих територій на Південному Кавказі за підтримки Російської імперії, зокрема царського режиму, та після очищення цих територій від місцевого азербайджанського населення. 

         З метою здійснення зазначеного плану та внаслідок дій вірменських шовіністичних і терористичних сил, які призвели до безпосередньої депортації 2 млн. і загибелі 1,5 млн. азербайджанців та до зруйнування їхніх осель, було також знищено багато історичних пам’яток і культурних цінностей. 

         Користуючись тим, що ці акти знищення та депортації азербайджанського населення зі своїх рідних земель не отримали належної політичної та  правової оцінки, вірменські шовіністичні сили продовжили свої терористичні  дії і за совєтських часів. Одвічні азербайджанські історичні території Гьойча, Зангязур та інші, згідно з рішенням центральної московської влади СРСР, було передано Вірменській РСР, а Нагірний Карабах залишився в Азербайджані й 1923 р. отримав статус автономної області. Скориставшись цим статусом, вірменські сепаратисти посилили свої дії проти Азербайджану. Варто зазначити, що у 1948 – 1953 рр.  правлячі кола Вірменської РСР, за підтримки центральних органів влади ЦК КПРС та СРСР, учиняли масові депортації азербайджанців з їхніх історично-етнічних земель на адміністративній території Вірменської РСР. Одним із свідчень таких подій є архівний документ «Постановление № 4083 о переселении колхозников и другого азербайджанского населения из Армянской ССР в Кура-Араксинскую низменность Азербайджанской ССР»  Ради міністрів СРСР від 23 грудня 1947 р. (Москва, Кремль), спрямоване на заселення на відповідних землях і в оселях переселених людей вірменами з інших країн. Зазначимо, що з 1988 р. сепаратистський рух вірменських шовіністів з метою відокремлення Нагірного Карабаху від Азербайджану за підтримки центральної совєтсько-комуністичної  влади і, зокрема, КДБ, набув нової сили.  

         У результаті цього 20 % території Азербайджану, включаючи Нагірний Карабах і 7 сусідніх районів, перебували під окупацією вірменських збройних загонів; понад мільйон азербайджанців були виселені у насильницький спосіб з території Вірменії та з окупованих нею азербайджанських територій. 

         Щоб уявити собі злочини, скоєні проти азербайджанців, та те, як вірменські збройні загони здійснювали свої плани масового вбивства-геноциду азербайджанців, достатньо згадати трагедію 26 лютого 1992 р. в м. Ходжали Азербайджану. Під час цих подій, що стали однією з найстрашніших трагедій за всю історію людства, 613 мирних азербайджанців (зокрема 63 дитини та 106 жінок) було вбито, 487 чоловік скалічено, 150 людей зникли безвісти, 1 275 мешканців (літніх людей, дітей, жінок)  потрапили в полон, де вони зазнали  жахливих знущань, катувань і зневаги.

         Парламент Азербайджанської Республіки ухвалив спеціальну декларацію та  звернувся до Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки та  співробітництва в Європі, до Ради Європи, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Співдружності Незалежних Держав та до інших міжнародних організацій з проханням визнати зазначену трагедію, скоєну вірменськими шовіністами та сепаратистами, геноцидом азербайджанців.