Нині отримав низку цікавих світлин зі замку Зволен у Словаччині, в якому брали шлюб князь Лев і княжна Констанція близько 800 років тому. Зробив ці фото і оперативно вислав Nestor Chornovus (син Володимира Чорновуса), який мандрує тими краями.
Почати слід, мабуть, з того, що давньоруський Львів знав у своїй багатовіковій історії чимало гарних, мудрих і сильних жінок. Імена переважної більшості з них, як і імена їх чоловіків, вже давно канули у небуття.
Проте ім’я однієї з тих жінок, яка не лише вражала сучасників своєю красою, але й вірою свого серця, європейська історія все ж таки донесла до нашого часу. Ім’я цій (багато в чому все ще загадковій для істориків) особистості – княгиня Констанція (1237-1302 роки) – вірна і довголітня дружина одного з найвидатніших західноруських князів - Льва Даниловича, з якою він прожив більш як півстоліття.
У своєму земному житті, як і кожен з нас, несла свій хрест і княгиня Констанція - з терпіннями і випробовування, про які сьогодні ніхто вже не довідається. Знаємо лиш одне, що пам’ять про неї довгі роки зазнавала несправедливої наруги: майже через три століття після відходу її у Вічність, на догоду чиїмсь амбіціям, княгиню Констанцію оголосили «римо-католичкою», основуючись лише на тому одному факті, що вона була донькою угорського короля Бели ІV з династії Арпадів.
Однак в останні роки, здавалось би, так пропагована окремими науковцями і львівськими екскурсоводами приналежність княгині Констанції до католицтва, чим раз частіше починає піддаватися сумнівам.
Які на це є підстави?
По-перше, при розгляді даного питання, слід пам'ятати, що матір’ю Констанції була Марія Ласкарина – донька православного імператора Нікеї (нагадаю, що й так всім вам відоме, а саме: Нікейська імперія – православна держава на північному заході Малої Азії, утворена у 1204 році після розгрому Візантії хрестоносцями. У 1261 році імператор Нікеї Михаїл VІІІ Палеолог вигнав війська римо-католиків з Константинополя і відновив Візантійську імперію).
По-друге, на свій шлюб з принцесою Констанцією до замку Зволен (сьогодні у Словаччині - див. світлини), князь Лев Данилович прибув разом з митрополитом київським Кирилом ІІ, який був запрошений на весілля, очевидно, зовсім не як гість. І хоча, як писав професор Леонтій Войтович, ця "…проблема залишається відкритою, можна припустити, що подібно до інших принцес Констанція пішла за стороною мужа і шлюб їм дав (православний - М.Б.) митрополит Кирило ІІ".
Шлюб князя Лева Даниловича з принцесою Констанцією відбувся в колишньому великоморавському замку Зволен (сьогоднішня Центральна Словаччина) в часовому проміжку між другою половиною 1246 і першою половиною 1247 року (див.: Dabrowski D.Rodowod Romanowiczow ksiazat halicko-wolynskich.-Poznan-Wroclaw, 2002.-S.110-114; Войтович, 2012.-С.35).
Сам же, майбутній київський митрополит Кирило ІІ, на початках був печатником (канцлером) князя Данила Романовича, однак згодом висвятився і якийсь час був ігуменом монастиря в Галицькому князівстві, а згодом – єпископом у Холмі. Починаючи з 1243 року - одразу після Батиєвої навали, – возведений в сан митрополита Київського, а висвячений на митрополита в Нікеї патріархом Мануїлом ІІ наприкінці 1246 році або на початку 1247 року, про що писав професор Львівського університету св.п. Леонтій Войтович.
Цим невеличким екскурсом в історію хочу підкреслити, що княгиня Констанція, згідно з тогочасними правилами для правлячих династій Європи, свідомо і цілком правомірно прийняла віровизнання свого чоловіка, перейшовши у православ’я.
Знаючи з писемних джерел про особливу набожність княгині Констанції, вже не видається дивним, що у 1297 році на місці майбутнього домініканського монастиря тогочасні православні отці-василіяни, за розпорядженням князя, засновують свою чернечу Святойоанівську обитель. За існуючими на сьогодні припущеннями її прибудовують до давньоруського кафедрального собору св. Йоана Хрестителя, який вже майже як півстоліття (якщо не давніше) був побудований на цьому місці.
З літописів відомо, що у подружжя князя Лева і княгині Констанції було троє дітей: син Георгій (Юрій), який заступив на руський трон після батькової смерті, і дві доньки – Святослава та Анастасія. Господь так розпорядився, що княгиня Констанція лише на рік пережила свого чоловіка, померши у 1302 році.
В «Житії св. Кінги» (рідної сестри княгині Констанції) є свідчення про те, що княгиня Констанція творила чуда й у самому Львові, проявляла християнське милосердя до немічних і хворих. Ідея дівочої чистоти і праведного чернечого життя взагалі, як підкреслює вищезгаданий львівський професор, були характерними для родини угорського короля Бели ІV.
Комментариев нет:
Отправить комментарий