На похоронах Елизаветы Второй присутствовала вся традиционалистская элита мира - императоры, короли, архиепископы, имамы, шейхи и аватары.
Интересно, что масло помазания Карла III было освящено в Иерусалиме и не содержало жиров животного происхождения. Это нарушение традиции: предыдущие масла коронации содержали жиры животного происхождения и освящались не в Иерусалиме, а в Лондоне и изготавливались фирмой John Bell & Croyden, которая получила первый заказ заказ от Георга V в 1909 году (потому, что основатели фирмы — правопреемники и потомки изготовителей елея для предыдущих коронаций).
Елей помазания для коронации Карла III происходит с Масличной Горы, она же Хар ха-Зейтим, она же Джебель аз-Зейтун, она же Орос тон Элеон, она же Елеонская Гора. Напомню, на Елеонской Горе находятся францисканская Церковь Всех Наций, русский Вознесенский монастырь, католическая кармелитская церковь Pater Noster, немецкая лютеранская Церковь Вознесения, и мормонский Иерусалимский Центр Бригама Янга. Большей степени экуменичности елей трудно себе представить. И всё это с благословения всех епископов в Иерусалиме.
На самом деле, это очень сильный символический акт, включающий Карла III в цепь "помазанников" абсолютно любой церкви "епископального" устройства, а значит делающий его легитимным субъектом принятия решений — в частности, инвеституры (в данном конкретном случае — "инвеституры кольцом").
Ну и, конечно, в явном виде выражен переход от строго англиканской имперской парадигмы к "вселенской", в смысле, "экуменической". В переводе с символического на бытовой, это звучит так: "Карл III, милостью Божьей, — христианнейший государь".
(с) Maksim Vialkov
Фундаментальный вопрос в том, кто и что может противопоставить Лондону в плане претензий на традиционалистский центр мира? Если говорить именно об интегральной традиции.
Своим постом я заостряю дискурс традиционализма в современном мире. Карл Третий является чистым генонистом, Temenos Academy, которую он курирует, собирает имено такую публику. Через Теменос осуществляется связь между перенниалистами всего мира, включая личных друзей Эволы, Шуона и др. мэтров.
Если все это "антихрист", то кто такие российские традиционалисты, сидящие на Геноне и Эволе? Или есть какая-то иная версия русского традиционализма? Допустим, есть. Но что это такое? Кто тут главный, чьи книги в авторитете? Ведь саму тему традиционализма запустил в России Дугин - большой почитатель Генона и Эволы, пересказавший соответствующий нарратив на русском языке. Или он тоже "антихрист"? ОК, согласимся с этим.
Но тогда сам "традиционализм", как его понимают в современном дискурсе, это и есть наваждение Антихриста. Тогда надо отказаться от термина "традиционализм" как чего-то контринициатического. Поэтому получается так: "если вы за Генона - вы за Антихриста. Если вы ха Христа - забудьте байки генонистов и сожгите их книги".
P.S.
Богдан Григоренко: Традиціоналізм Чарльза ІІІ
Хоча коронація нового короля відбулася згідно з давніми традиціями, іноді Чарльз ІІІ виглядає досить сучасно. Будучи принцом Вельським, він став відомий своєю екологічністю — очевидно, дуже сучасною позицією. Що може бути сучаснішим, ніж «озеленення»? Хто модніший за докторку теології Ґрету Тунберґ? Однак насправді погляди монарха ще більш «анахронічні», ніж церемонії, в яких він днями брав участь.
Екологічність Чарльза ІІІ походить із його інтересу до ґенонівського традиціоналізму, який в Сполучених Штатах уже багато років пропагує почесний професор Університету Джорджа Вашинґтона Сейєд Хоссейн Наср, американський вчений та еколог іранського походження, чиї праці мали значний вплив на британського короля. І для Насра, і для Чарльза ІІІ основна проблема полягає в тому, що сучасні люди не лише нищать навколишнє середовище, але й втратили зв’язок із духовною традицією, яка підтримувала їх у минулому. Йдеться не тільки про необхідність кардинальної зміни ставлення до природи, але й про повернення до цінностей та духовних практик попередніх часів.
Для нового монарха захист навколишнього середовища не обмежується природою та тісно пов’язаний зі збереженням традиційної архітектури. Вперше це стало темою інтересу в 1983 році, коли тодішній принц Вельський назвав заплановане розширення Національної галереї в Лондоні «жахливим карбункулом на обличчі улюбленого та елегантного друга». Проєкт запропонованої будівлі щойно виграв національний конкурс, організований британським архітектурним істеблішментом, тому інакодумство Чарльза спочатку було висміяне численними експертами. Дехто навіть задумався над тим, чи доречно спадкоємцеві престолу втручатися, навіть опосередковано, у процес надання дозволів на будівництво. Проте виявилося, що широка публіка здебільшого погодилася з архітектурними поглядами принца. Відтоді слово «карбункул» використовується у Сполученому Королівстві для позначення сучасної архітектури значно частіше, ніж для справжніх фурункулів.
Навіть ті з британців, хто надто молодий, аби пам’ятати 1983 рік, знайомі з брендом Duchy Organic, який почав своє існування в 1990 році як Duchy Originals, вівсяним печивом, органічно вирощеним на власних землях принца Вельського в герцогстві Корнволл, що і нині продається в супермаркетах Waitrose.
Зв’язок між архітектурною критикою майбутнього короля та його органічними продуктами харчування пояснюється в книзі, опублікованій Чарльзом у 2010 році, «Гармонія: новий погляд на наш світ». Щоб вирішити екологічну кризу та відновити гармонію на планеті, стверджує автор, нам потрібен новий погляд на речі. Без зміни перспективи будь-яке зроблене добро залишиться ізольованим і маргінальним. Справжнє покращення залежить від того, аби почати розглядати відносини між людьми та природою з точки зору «традиційної філософії».
Принц Вельський не посилався на джерела своїх ідей, проте його аргументи дуже нагадували міркування Сейєда Хоссейна Насра, одного з найкреативніших мусульманських мислителів Америки. Наср, який народився в Ірані, але здобув освіту в Массачусетському технологічному інституті та Гарварді, живе в Сполучених Штатах із часів Іранської революції. Він виступав проти останньої, оскільки був близький до дружини шаха, імператриці Фарах, і тому, що вважав «консервативних революціонерів» Гомейні антитрадиційним рухом.
Однак цей іранський мислитель був не просто роялістом. Наср став одним із перших релігійних філософів, який звернув увагу на екологічну кризу, що ставала все очевиднішою. Він стверджував, що фундаментальною проблемою є «відчуження людини від природи», яке стало результатом втрати традиційних метафізичних знань, тобто «секуляризації космосу».
На відміну від Чарльза, Наср цитував джерела своїх міркувань. Його думки є послідовним розвитком філософії інтегрального традиціоналізму, найвідомішим представником якого був французький мислитель Рене Ґенон.
Наср був першим, хто застосував аналіз Ґенона до навколишнього середовища. Для іранського традиціоналіста втрата споконвічної традиції за доби Модерну призвела не лише до того, що наукові інновації почали ставитися вище за метафізику, але й до технологічної експлуатації навколишнього середовища та браку поваги до природи.
Достеменно неясно, чи майбутній монарх перебував під прямим впливом Насра чи перейняв ці погляди від інших представників групи ґеноністів, до якої належав іранський філософ. Троє провідних традиціоналістів і один чільний симпатик цього інтелектуального руху були англійцями, і всі четверо стали друзями принца Вельського. Насамперед варто згадати Мартіна Лінґса, вченого, який у молодості був студентом, а потім близьким другом К. С. Льюїса, доки не звернув свою увагу на вчення Рене Ґенона та навіть став помічником «каїрського відлюдника» в його останні роки. Лінґс також прийняв іслам і пішов суфійським шляхом. Він очолював традиціоналістську громаду в Англії, писав книги про іслам, суфізм і споконвічну традицію та регулярно відвідував принца Вельського. Симпатиком традиціоналізму була поетеса Кетлін Рейн — фахівець із Вільяма Блейка, В. Б. Єйтса та Томаса Тейлора, яка очолювала Академію Теменос, впливовий духовний мозковий центр, де часто виступали провідні традиціоналісти. Іншими двома англійцями були композитор сер Джон Тейвенер (навернений в православ’я) та художник і архітектор Кіт Крічлоу, що досліджував сакральну геометрію.
Спадкоємець престолу був більш ніж пасивним одержувачем цих ідей. Він видозмінив їх, наприклад, рішуче відкинувши твердження традиціоналістів про те, що сучасність — це виключно погано. На думку Чарльза, все не настільки категорично. Майбутній король також відрізнявся від більшості традиціоналістів тим, що не просто писав про подібні ідеї, але й мав можливість реалізувати на практиці деякі з них. На додаток до своїх архітектурних утручань і продуктів Duchy Organic, він підтримував уже згадану Академію Теменос та школу, засновану Крічлоу для викладання традиційного мистецтва. А ще є Паундбері, «традиційне» місто, що було засноване принцом Вельським у 1993 році та будівництво якого планують завершити у 2025-му (очікуване населення 5800 осіб). Абсолютна відсутність карбункулів і повага до сакральної геометрії! Знову ж таки, багато хто висміював проєкт.
Важко передбачити, якою мірою Чарльз ІІІ продовжуватиме просувати традиціоналістську думку, проєкти та перспективи. У своїй першій великій промові перед британським народом після смерті його матері королеви Елізабет II він сказав, що через появу нових обов’язків йому доведеться витрачати менше часу на деякі справи, які підтримувалися ним у минулому. Дехто сприймає це як знак того, що Чарльз ІІІ наслідуватиме приклад попереднього монарха, яка за весь час свого правління ніколи не говорила публічно нічого екстраординарного. Цей підхід спрацював добре, допоміг їй успішно правити за доби масштабних соціальних і політичних змін, які почалися в останні дні британської імперської могутності та закінчилися Brexit’ом і прем’єрством Боріса Джонсона.
Комментариев нет:
Отправить комментарий