Західні десіжен мейкери пробують знайомі їм сценарії, але вони не працюють, бо режим правчекізму не тотожний ні СССР кінця ХХ ст , ні РІ початку ХХ ст. На відміну від СССР у сучасній РФ є приватний бізнес і нема баласту у вигляді "Варшавського блоку" (який тепер сидить на шиї в німців), що робить російську економіку значно гнучкішою, продуктивнішою й стійкішою до санкцій, ніж планова економіка совка.
Але на відміну від царя Миколки царь Владімір не пускає бізнес у владу. У Думі початку ХХ ст. сиділи реальні політичні партії, що були продуктом самоорганізації різних суспільних верств (буржуазії, дворянства, різночинців, селянства). У Думі поч. ХХІ ст., як і в Верховному Совєті СССР, сидять симулякри повністю підконтрольні кооперативу Озеро, що робить політичну систему сучасної Росії (якій протипоказана низова активність і деконцентрація влади) значно стабільнішою, ніж трєтьєіюньська монархія. Та й масштаби війн, які на поч. ХХІ ст. веде РФ, значно менші, ніж І Світова, в яку втягнулася царська Росія.
"На болотах" склався дуже стійкий і небезпечний гібрид, погано вивчений славістами й русистами Заходу, до якого ліберальній демократії, заточеній на споживання і комфорт, дуже важко підступитися.
Звідси - "абсурди" світової політики, заручником яких стала наша країна.
Комментариев нет:
Отправить комментарий