«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Демограф полагает:
— необходимо отходить от экономики, сосредоточенной в Москве, к развитию всей страны, особенно Дальнего Востока и Сибири.
— Россия «гиперцентрализирована»: Московский регион «вобрал в себя практически пятую часть всего российского населения».
— национальное развитие акцентировано лишь на 15–25 российских мегаполисах, в которых проживает свыше 50 процентов россиян, которые живут в 7-10 раз «скученнее, теснее и этажнее, чем англичане и немцы».
«Вынужденно скапливаясь в узких ограниченных точечных зонах, русские люди будут продолжать терять импульс жизненного творчества. Они не захотят увеличивать численность своих семей, уходить от глобальной чумы малодетности и вымирания», — считает Крупнов.
Такое положение может привести к потере Россией своих геополитических преимуществ. Россия также может утратить суверенитет над удаленными от больших городов территориями, уверен Крупнов.
По его мнению, России необходимо отказаться от мегаполисной урбанизации в пользу малоэтажной ландшафтно-усадебной. Это позволит «русским заново осваивать свои бескрайние пространства, свою собственную землю и будет способствовать уходу от принудительной малодетности и восстановлению демографического роста», заключает специалист.
Мэр Москвы С.Собянин высказался с резкой критикой проекта (есетсвенно, заботясь не о людях, а чиновниках!): «Перенести столицу на Дальний Восток — «гениальная» идея. Потратить триллион-другой, чтобы чиновников сослать на 8 тысяч км от 110 миллионов россиян, проживающих в европейской части. И раньше чиновников ссылали в Сибирь и на Восток, но менее затратным способом». Первый зампредседателя комитета по федеративному устройству, региональной политике, местному самоуправлению и делам Севера Степан Киричук назвал ее искусственной.
Но зампред комитета Госдумы по госстроительству и законодательству Михаил Емельянов счел идею интересной и способствующей обеспечению целостности страны.
Предложивший перенести столицу из Москвы за Урал председатель наблюдательного совета Института демографии, миграции и регионального развития Юрий Крупнов вызвал градоначальника Москвы Сергея Собянина на дебаты.
Комментариев нет:
Отправить комментарий