Горбань Р., Делятинський Р. Івано-Франківська теологічна академія УГКЦ: традиції та становлення (до 125-річчя Івано-Франківської єпархії УГКЦ, 20-річчя виходу з підпілля Духовної Семінарії та 10-річчя заснування Теологічнної Академії)

Первісним задумом автора була невелика наукова стаття з історії розвитку Івано-Франківської теологічної академії УГКЦ як одного із вищих навчальних закладів богословської освіти, проте згодом, враховуючи збіг декількох ювілейних дат (125-ліття створення Станиславівської / Івано-Франківської єпархії, 20-ліття виходу з підпілля УГКЦ та відновлення діяльності Івано-Франківської духовної семінарії імені св. священномученика Йосафата та 10-ліття створення Івано-Франківської теологічної академії), благословення владики Софрона Мудрого та активну допомогу проректора ІФТА з наукової роботи о. д-ра Річарда Горбаня,  вдалося розширити рамки дослідження, внаслідок чого і з’явилиася ця невелика книга, опублікована у видавництві «Нова Зоря» в Івано-Франківську.

Книга призначена для істориків, релігієзнавців, богословів, всіх, хто цікавиться розвитком богословської освіти в Україні.


Частина 1. Виступи на ювілейній конференції ………………………………….. 5
Привітальне слово владики Володимира Війтишина, Правлячого Архієрея
Івано-Франківської єпархії УГКЦ …………………………………………. 5
Привітальне слово владики Софрона Мудрого, ЧСВВ, ректора ІФТА ……….. 6
Привітальне слово о. Олександра Левицького, ректора ІФДС ………………………. 8
Частина 2. Івано-Франківська теологічна академія УГКЦ: традиції та
становлення (Руслан Делятинський) ………………………………… 11
Вступне слово автора ……………………………………………………………… 11
Розділ 1. Івано-Франківська теологічна академія як правонаступниця
Станиславівської / Івано-Франківської духовної семінарії та
Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту:
етапи розвитку богословського навчального закладу після виходу з
підпілля (1990 – 2000 рр.) …………………………………………………. 17
1.1. Розвиток Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного
інституту: ректор єпископ Іриней Білик (1990 – 1995 рр.) ……………… 20
1.2. Ректор єпископ Софрон Мудрий: від теологічно-катехитичного духовного
інституту до теологічної академії (1995 – 2000 рр.) …………………….. 32
Розділ 2. Становлення Івано-Франківської теологічної академії як вищого
закладу богословської освіти і науки УГКЦ (2000 – 2010 рр.) …………. 55
2.1. Розвиток організаційної структури Івано-Франківської теологічної академії
та розвиток співпраці з іншими закладами освіти (2000 – 2010 рр.) …… 55
2.2. Формування професорсько-викладацького колективу Івано-Франківської
теологічної академії: якісна зміна пріоритетів розвитку ………………… 72
Висновки ………………………………………………………………………….. 87
Частина 3. Наукова діяльність в Івано-Франківській теологічній
академії (о. д-р Річард Горбань) ……………………………………. 89
Частина 4. Додатки ……………………………………………………………….. 104
А. Розвиток організаційної структури ІФТА УГКЦ у 2000 – 2010 роках ……. 104
Б. Склад Вченої Ради ІФТА (станом на 2010 рік) ……………………………… 106
В. Адміністративний персонал та професорсько-викладцький колектив
ІФДС / ІФТКДІ / ІФТА: алфавітний довідник (1990 – 2010) ………………. 111
Г. Динаміка складу студентів ІФДС – ІФТКДІ – ІФТА (1990 – 2010 рр.) …… 164
Д. Відділ магістратури – аспірантури ІФТА (2003 – 2010 рр.): структура
штату, напрями підготовки, характеристика випускників …………….. 166

Скачати книгу можна тут (тільки з українським ІР) — http://www.ex.ua/view/13016473 (1 ,5 Mb)Делятинський Руслан.
Івано-Франківська теологічна академія УГКЦ: традиції становлення і перспективи розвитку (Виступ на ювілейній конференції в Івано-Франківській теологічній академії 26 жовтня 2010 року)

Слава Ісусу Христу! Преосвященні Владики, Всесвітліші та Всечесніші Отці, професори, доценти, викладачі Теологічної Академії та Вищої Духовної Семінарії, гості нашої урочистої академії, присвяченої до трьох відомих ювілейних подій, вітаю Вас у стінах цього храму богословської науки та освіти.
Мабуть без перебільшення кажу «храму науки і освіти», адже в цьому закладі не тільки дають можливість здобути диплом про вищу освіту, відкривають перед її студентами певні життєві перспективи в реалізації своїх здібностей та кар’єрному зростанні, а насамперед – на основі щоденної практики формують духовний стрижень християнина, який повинен дбати не стільки про спасіння своєї душі, як допомагати іншим людям доброї волі проходити життєву дорогу, освітлену наукою Євангелії Христової. Очевидно, наші Академія та Семінарія сповна виконують покладені на них завдання: формують новітнє покоління священиків – «воїнів Христових», покликаних до реалізації місії «нової євангелізації» сучасного суспільства. Водночас, сподіваюсь, що сьогоднішній ювілей стане доброю нагодою, щоб ще раз застановитись над принциповими речами: яка є наша місія, які завдання ставимо перед собою та які засоби використовуємо для розвитку цього «храму науки та освіти». Церковний законодавець у Кодексі канонів Східних Церков визначає стратегічну мету католицького університету. Так, у кан.640, п.1 чітко зазначає: «Католицький університет ставить собі за мету, щоб постійна, публічна й універсальна присутність християнського світогляду здійснювалась у вивченні всього розвитку вищої культури; тому він встановлює навчання досліджень, рефлексій і освіти вищого ступеня, в якому багатогранне людське пізнання було б осяяне світлом Євангелія». У кан.647 ККСЦ зазначено: «Метою католицько7го університету або факультету є: 1-е – глибше й науково досліджувати Божественне Об’явлення і те, що з ним пов’язане, систематично тлумачити й оцінювати істини Божого Об’явлення, вивчати його у світлі нові проблеми розвитку сучасної науки і подавати їх сучасникам у спосіб, пристосований до власної культури; 2-е – поглиблено вчити тих, хто студіює різні предмети, згідно з католицькою наукою і належно підготовляти їх до різних діл апостоляту, служіння або навчання цих предметів і підтримувати безперервний вишкіл». Виходячи з цих канонічних принципів щодо католицького університету, зараз маємо добру нагоду поділитись думками та переглянути наші позиції щодо стратегічного плану розвитку Івано-Франківської Теологічної Академії та Івано-Франківської Духовної Семінарії. Звичайно, як особа світська, а не духовна, почуваюсь дещо відособленим у нашому середовищі, розумію, що не всі мої думки та пропозиції можуть бути прийнятними для Вас, проте маю надію на порозуміння в діалозі.
Сьогоднішня урочиста академія присвячена, зокрема, 20-літтю виходу з підпілля Духовної Семінарії та 10-літтю заснування Теологічної Академії. Ці ювілейні дати дозволяють стверджувати: пройдено вже значний шлях становлення і розвитку, в процесі якого закладено добру основу для організаційної структури та професорсько-викладацького колективу нашої Alma Mater. Належить тільки пригадати, що за ініціативою Владики Софрона Дмитерка у 1990 р. було відновлено Івано-Франківську Духовну Семінарію, а у 1991 р. на її базі засновано Івано-Франківський Теологічно-Катехитичний Духовний Інститут, на базі якого, в свою чергу, з ініціативи Владики Софрона Мудрого у 2000 р. засновано Івано-Франківську Теологічну Академію.
Характерно, що одразу засновники нашої Alma Mater окреслили її статус як вищого богословського навчально-наукового закладу. Цей статус, мусимо зауважити, не тільки засвідчував певний рівень розвитку ІФТКДІ, але й зобов’язував до наступних практичних кроків. Одним з них було формування штатного професорсько-викладацького колективу, основу якого у 1990-х роках складали різні за походженням та видом освіти викладачі, яких поступово змінювало нове покоління богословів, які здобували освіту, як правило, в католицьких університетах Європи та колишні випускники ІФТКДІ. Черговими кроками у зміцненні статусу вищого богословського закладу було заснування Вченої Ради в реорганізованій 2000 р. Теологічній Академії, двох факультетів (філософсько-богословського і катехитично-педагогічного), перших кафедр (церковного співу та методики викладання музики, Східного канонічного права, догматичної теології), Відділів магістратури й аспірантури, запровадження посади віце-ректора з наукової роботи, започаткування процесу присвоєння наукових ступенів ліцензіата і доктора та вчених звань професора і доцента. Ці практичні кроки супроводжувалися зміною пріоритетів у визначенні основних завдань ІФТКДІ та ІФТА. Так, наприклад, якщо основною метою ІФТКДІ, за статутом 1991 р., було формування нового покоління духовенства, то серед основних завдань ІФТА, за статутом 2006 р., вже на першому місці зазначено «сприяння розвитку філософських і богословських наук та інших пов’язаних з ними дисциплін з одночасним відновленням в Україні місця богослов’я серед наукових дисциплін», а також «підготовка кваліфікованих науковців, викладачів та кадрів для священнослужіння». Таке зміщення акцентів з «навчально-формаційної» в «науково-богословську» сторону, на нашу думку, повинно дати новий стимул для розвитку організаційної структури ІФТА, вивести її в ряд потужних богословських закладів освіти і науки УГКЦ.
Акцент на розвитку наукової складової богослов’я повинен, на нашу думку, дати поштовх для розвитку ІФТА на далеку перспективу. Так, у Концепції богословської освіти УГКЦ в Україні (1998 р.) наголошується: «В умовах наукової, інформаційної та технологічної революцій, що властиві цивілізації нашого часу, богословська освіта повинна мати потужний академічний вимір. Критична наукова рефлексія та міждисциплінарний діалог допоможуть богослов’ю, а через нього й Церкві загалом, гідно зустріти інтелектуальний виклик нашої доби. Разом з тим нинішні академічні та світоглядні системи самі повинні стати об’єктами критичного богословського осмислення». Отже, зростання інтелектуального рівня членів Церкви – священиків і мирян – шляхом академічної богословської освіти має стати одним із пріоритетних завдань богословських закладів освіти і науки, в тому числі й ІФТА.
На сьогодні вже є маємо значні здобутки, які маємо продовжувати розвивати. Якщо сьогодні бодай коротко проаналізувати склад Вченої Ради ІФТА, то побачимо суттєву позитивну якісну зміну у порівнянні з 2000 р. Так, серед 31 члена Вченої Ради є 17 докторів, 2 кандидати, 12 ліцензіатів у галузі теології, канонічого права, цивільного права, фізико-математичних, політичних та філологічних наук. Формується нове покоління богословів: лише за 2000-2010 роки випускниками ІФТА та ІФДС стали понад 450 богословів і катехитів. Випускники ІФТА активно задіяні в душпастирській праці як в Україні (на парафіях Івано-Франківської, Коломийсько-Чернівецької, Тернопільської Сокальської єпархій, Київської архиєпархії, Донецько-Храківського, Луцького та Одесько-Кримського екзархатів УГКЦ), так і серед українських емігрантів «четвертої хвилі»; більше того, майже сто випускників ІФТА та ІФДС поглиблюють богословські студії в католицьких університетах Європи. Заслуговує на увагу активізація науково-богословської діяльності професорсько-викладацького колективу ІФТА, стимулом для якої, зокрема, завдяки відновленню часопису «Добрий Пастир», який тепер, на відміну від 1930-х років, став Науковим вісником ІФТА.
Водночас існує ще чимало проблем і труднощів на шляху розвитку ІФТА та ІФДС, які колектив за підтримки Кир Володимира Війтишина та Кир Софрона Мудрого поступово вирішує. Одна з перших – це проблема акредитації на державному рівні, хоча за останнє десятиліття УГКЦ та Українська держава вже зробили деякі кроки назустріч. Так, у 2010 р. постановою Кабінету Міністрів України схвалено новий «Перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка у вищих навчальних закладах України»; до нього вже включено спеціальність «Теологія», хоча в рамках галузі знань «Філософські науки». Очевидно, наступний крок повинен бути за Церквою, і тут ІФТА може виявляти певну ініціативу. Що саме необхідно зробити? Насамперед необхідно підвищувати якісний склад професорсько-викладацького колективу ІФТА та ІФДС, залучати фахівців з соціогуманітарних дисциплін з науковими ступенями кандидатів та докторів наук (зразка ВАК України). Так само зміцнювати матеріально-технічну інфраструктуру, що з благословення наших Владик активно розбудовується цього року. Водночас потребує певного удосконалення організаційна структура ІФТА: на сьогодні маємо два факультети, три кафедри, наукову бібліотеку (з солідним фондом митрополита Андрея Шептицького) та допоміжні підрозділи. Тому на часі буде створення наукових інститутів (передбачених Статутом 2006 року), нових кафедр (наприклад, суспільних наук, історії Церкви тощо), відновлення дяківсько-регентського факультету (може спеціалізуватися на випуску професії «дяк-регент»). Очевидно, активізувати наукову діяльність колективу ІФТА, зокрема, шляхом запровадження спеціальних проектів фундаментальних та прикладних наукових досліджень (наприклад, щодо проблеми реституції майна УГКЦ).
Звичайно, всі ці проблеми можуть бути вирішені виключно за сприянням наших Преосвященних Владик та із врахуванням реальних потреб нашої УГКЦ у проведенні «нової євангелізації» в українському суспільстві. ІФТА та ІФДС володіють вже значним потенціалом, і наш обов’язок – використати його через згуртування сил для добра нашої Церкви.
Дякую за увагу!
Слава Ісусу Христу!