Поиск по сайту / Site search

25.02.2019

Руслан Делятинський: Шематизми єпархій Галицької греко-католицької митрополії (1828 – 1944 рр.) як історичне джерело

У вітчизняній історіографії здійснено джерелознавчий аналіз окремих видів масових джерел з історії Української Греко-Католицької Церкви [див.: 10, с. I-CVIII]. Серед джерел церковного походження поступово заслуговують на увагу вітчизняних істориків офіційні видання – шематизми, обмежене використання яких, на нашу думку, пов’язане з недооцінкою їх інформативності [див.: 7, с. 357; 9, с. 43, 45]. Слід підкреслити, що шематизми, за влучним висловом Любомира Гузара, містять не тільки «статистичний, але і також духовний образ життя Церкви» [6, с. 14]. Це спонукає частково переглянути усталений в історіографії погляд на цей вид історичних джерел. Серед перших дослідників шематизмів необхідно, зокрема, згадати І.Патрила та Д.Блажейовського [1; 2; 3; 8, с. 3839-3840; 11, т. 3, с. 1215].
Метою цієї розвідки, що продовжує наші попередні пошуки [4, с. 175-204], є з’ясування інформаційного потенціалу шематизмів єпархій Галицької греко-католицької митрополії як історичного джерела. З цією метою необхідно визначити хронологічні межі та періодичність їх видання, рубрикацію відомостей шематизмів, конкретизувати методологічний інструментарій для їх опрацювання, окреслити перспективне коло проблем для досліджень.
До складу Галицької греко-католицької митрополії, проголошеної буллою Папи Римського Пія VII «В управлінні Вселенською Церквою» від 23 лютого 1808 р., було включено Львівсько-Галицьку митрополичу архиєпархію, Перемишльську та Холмську єпархії. У 1830 р. Холмську єпархію вилучено зі складу Галицької митрополії, а 1885 р. на підставі поділу Львівської архиєпархії створено Станиславівську єпархію. Потреби церковного адміністрування обумовили необхідність регулярного видання офіційних збірників – шематизмів. Перші видання шематизмів з’явилися у 1828 р. у Перемишльській єпархії, а 1832 р. – у Львівській архиєпархії [8, с. 3839], але спочатку виходили нерегулярно, лише згодом, з 1836 р. у Перемишльській та з 1838 р. у Львівській єпархіях, стали щорічними і продовжували безперервно публікуватисяя до 1914 р. За такими самими зразком та періодичністю з 1886 по 1914 рр. регулярно видавали шематизм Станиславівської єпархії [8, с. 3839-3840]. Внаслідок воєнно-політичних подій 1914-1923 рр., що внесли дезорганізацію в управління Галицькою митрополією та ускладнили збір статистичних відомостей про стан єпархій, видання шематизмів припинилося майже на десять років.
В цей період лише в Перемишльській єпархії у 1918 р. побачив світ перший післявоєнний випуск шематизму, а чергові його видання міжвоєнного періоду почали друкуватися пізніше за недостатньо регулярним графіком – у 1924, 1926, 1928, 1930, 1934, 1936, 1937 і 1938 рр. [порівн.: 2, с. 31]. Із створенням у 1934 р. Апостольської адміністратури Лемківщини, внаслідок виокремлення частини деканатів Перемишльської єпархії, невдовзі, у 1936 р., опубліковано окремий і, мабуть, єдиний шематизм цієї церковної області. У міжвоєнний період (1918-1939 рр.) шематизм Львівської архиєпархії виходив у 1924, 1927, 1928, 1930, 1931, 1935 рр. [порівн.: 1, т. 1, с. 29], а шематизм Станиславівської єпархії – у 1925, 1927, 1929, 1930, 1931, 1932, 1933, 1935, 1938 рр. [порівн.: 3, с. 16]. У період Другої світової війни (1939-1945 рр.) видання шематизмів практично припинилося, тільки у Львівській архиєархії в 1944 р. було надруковано один шематизм [8, с. 3839-3840]. Отже, зазначені хронологічні межі та періодичність видання шематизмів єпархій Галицької митрополії дозволяють історикам деталізувати динаміку історичних процесів.
Важливе практичне значення для ширшого використання шематизмів єпархій Галицької митрополії в історичних дослідженнях має попереднє вивчення їх інформаційного потенціалу, його джерелознавчий аналіз. Слід підкреслити, що шематизми були побудовані за чітким ієрархічним принципом, який передбачав послідовну рубрикацію та розташування відомостей про всі елементи організаційної структури єпархії (єпископів, єпархіальних органів, парафій, монастирів тощо) з наступною їх деталізацією. Власне, за характером рубрикації матеріалів шематизму можна умовно виділити декілька його основних частин: у першій вказана коротка інформація про ієрархію (Папу Римського, Апостольського нунція, Галицького митрополита, єпархіальних єпископів) та органи церковного адміністрування (капітулу, консисторію, церковний суд, просинодальних екзаменаторів, ординаріатських комісарів у сервітутових та шкільних справах, делегатів до окружних шкільних рад); в другій – деталізовані відомості про парафії і духовенство по деканатах (за усталеною схемою [див.: 4, с. 202-203]); у третій – дані про чоловіче та жіноче чернетцво у монастирях різних монаших орденів і згромаджень; у четвертій – відомості про структуру й особовий склад викладачів і студентів богословських навчальних закладів (богословської академії та духовних семінарій); у п’ятій – некролог духовенства; в шостій – географічний та іменний покажчики [детальніше див.: 12; 13; 14]. Отже, проведений аналіз матеріалів шематизмів єпархій Галицької митрополії засвідчує їх значний інформаційний потенціал.
Одним із перших дослідників, що звернув увагу на можливості ширшого використання шематизмів як історичних джерел, був діаспорний історик Д. Блажейовський. У процесі підготовки «зведених» історичних шематизмів Львівської (1832-1944), Перемишльської (1828-1938) та Станиславівської (1886-1938) єпархій Галицької митрополії він, застосовуючи типологічний, системно-структурний і статистичний методи та проблемно-хронологічний підхід, зумів показати динаміку розвитку кожного з елементів організаційної структури: єпископів і єпархіальних органів (капітули, консисторії) [1, т.1, с.19-23; 2, с.25-27; 3, с.13-14], богословських навчальних закладів [1, т.1, с.24-28; 2, с.29; 3, с.15], Вдовичо-сиротинського фонду [1, т.1, с.23; 2, с.30; 3, с.14], Генерального інститут Католицької акції в Галичині [1, т.1, с.28], церковних видавництв та бібліотек [2, с.29-30], деканатів [1, т.1, с.29-89; 2, с.31-78; 3, с.16-26], усіх парафій [1, т.1, с.90-917; 2, с.79-587; 3, с.27-264] та священиків [1, т.2, с.11-508; 2, с.588-898; 3, с.265-388], чоловічих чернечих чинів Василіан, Редемптористів, Студитів [1, т.2, с.512-558; 2, с.899-938; 3, с.389-408], жіночих згромаджень сестер Василіянок, Служебниць Непорочної Діви Марії, Милосердя святих Вікентія і Павла, Студиток, святого Йосафата, Пресвятої Родини, Мироносиць [1, т.2, с.559-567; 2, с.939-945; 3, с.409-413]. Значну цінність також становлять підготовлені Д.Блажейовським підсумкова статистика про священиків, церкви і віруючих [1, т.1, с.918-921; 2, с.946-949; 3, с.414-416], карти єпархій з кордонами деканатів [1, т.1, с.922-947; 2, с.950-961; 3, с.417-429], покажчики церков [1, т.1, с.950-1003; 2, с.962-1002; 3, с.430-450]. Отже, узагальнені видання шематизмів Д.Блажейовським відкривають перед істориками нові перспективні проблеми у дослідженні історії єпархій Галицької митрополії.
Водночас ретельий порівняльно-історичний аналіз дозволив з’ясувати, що у згаданих «історичних шематизмах» єпархій Галицької митрополії не було враховано значної частини відомостей з оригінальних видань, зокрема, щодо єпископських візитацій, військових капеланів, єпархіальних церковних судів, просинодальних екзаменаторів, цензорів релігійної літератури, персонального складу Управи Вдовичо-сиротинського фонду, церковних товариств св. Апостола Петра та св. Апостола Павла, делегатів у шкільних справах до окружних та повітових шкільних рад, комісарів у сервітутових справах, священиків-катехитів, посад в деканальних урядах (віце-деканів; ординаріатських шкільних комісарів; духівників), патронів парафіяльних церков, матеріального забезпечення священиків, студентів-богословів. Отже, для комплексного джерелознавчого дослідження цих «рубрик» необхідно провести пошукову роботу з метою виявлення та формування повного комплекту шематизмів. Слід зауважити, що значна частина примірників шематизмів єпархій Галицької митрполії, крім бібліотек Риму, Відня і Варшави [8, с.3839], зосереджена також у фондах архівів Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей, наукових бібліотек у Львові [4, с.198].
Шематизми як історичні джерела можуть скласти основу для вивчення декількох проблем: ієрархічної й організаційної структури єпархій Галицької митрополії УГКЦ, окремих її елементів (капітули, консисторії, єпархіального суду, деканальних і парафіяльних урядів); розвитку богословської освіти; біографій священиків, їхнього соціального походження та матеріального забезпечення; інституту патронату в Церкві; історії окремих парафій або церков, навіть окремих регіонів (деканатів та повітів); віросповідної складової соціальної структури населення. Разом з тим, для об’єктивного дослідження вказаних проблем не обійтись без залучення інших видів історичних джерел й застосування методів кліометрики, системно-структурного, біографічного та просопографічного аналізу, «мікроісторії» [див.: 5, с.70-72; 15, с.240-251]).

Література:
1. Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832-1944). Том 1: Адміністрація і парохії: англійською мовою. – Львів – Київ: КМ Академія, 2004. – 1004 с.; Том 2: Духовенство і релігійні згромадження: англійською мовою. – Львів – Київ: КМ Академія, 2004. – 570 с.
2. Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828-1939): англійською мовою. – Львів: Каменяр, 1995. – 1008 с.
3. Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської (Івано-Франківської) єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885-1938): англійською мовою. – Львів: Місіонер, 2002. – 450 с.
4. Делятинський Р. Шематизм Станиславівської єпархії (1886 – 1938 рр.): особливості історичного джерела // Науковий вісник Івано-Франківської теологічної академії УГКЦ «Добрий пастир». Теологія: Щорічний збірник наукових праць. – Івано-Франківськ, 2011. – Вип. 4. – С. 175-204.
5. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник / В.М.Литвин, В.І.Гусєв, А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Вища школа, 2002. – 430 с.
6. Коментарі Блаженнішого Любомира: Про видання Загального Шематизму УГКЦ // Вісник Києво-Галицького Верховного Архиєпископства. – 2008. – №7 (липень – вересень). – С.14.
7. Марчук В.В. Церква, духовність, нація: Українська греко-католицька церква в суспільному житті України ХХ ст. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – 464 с.
8. Патрило І., о. Шематизм // Енциклопедія українознавства: Словникова частина / гол. ред. В.Кубійович. Перевидання в Україні. В 11 томах. – Т. 10 : Х – Я. – Львів, 2000. – С.3839-3840.
9. Пилипів І.В. Греко-католицька церква в суспільно-політичному житті Східної Галичини (1918-1939 рр.): монографія. – Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ, 2011. – 440 с.
10. Скочиляс І.Я. Масові джерела з історії Унійної Церкви XVII – XVIII століть та перспективи студіювання києвохристиянської традиції в Україні // Скочиляс І. Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII – XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька. Т.2: Протоколи генеральних візитацій. – Львів, 2004. – C.І-CVIII.
11. Шематизм // Українська Загальна Енциклопедія: в 3-х томах / Під гол. ред. І.Раковського. – Том 3: С – Я. – Львів – Станиславів – Коломия, [1932]. – С.1215.
12. Шематизм всего духовеньства греко-католицької Львівської митрополичої архієпархії на рік 1924. Річник 72. – Львів, 1924. – 347 с.
13. Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої на рік Божий 1925. Річник XXX. – Станиславів, 1925. – XXXII+325 с.
14. Шематизм всего греко-католицького клира злучених єпархій Перемиської, Самбірської, Сяніцької на рік Божий 1924. – Перемишль, 1923. – 117 с.
15. Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007. – 376 с.

Попередня публікація:
Делятинський Р. Шематизми Галицької греко-католицької митрополії (1828 – 1944 рр.) як історичне джерело // Міжнародна науково-практична конференція «Современные научные достижения – 2013» (м. Прага, Чехія, 5-6 лютого 2013 р.): збірник тез доповідей: [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.rusnauka.com/Page_ru.htm [20.02.2013].

Комментариев нет:

Отправить комментарий

..."Святая Земля" – прототип всех остальных, духовный центр, которому подчинены остальные, престол изначальной традиции, от которой производны все частные ее версии, возникшие как результат адаптации к тем или иным конкретным особенностям эпохи и народа.
Рене Генон,
«Хранители Святой Земли»
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти