«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Но, в действительности, оно пришло в тюркские языки (где нет исконных тюркских слов с начальным m, они либо заимствованы, либо происходят от первичного b) через посредничество арабского языка (meydan «место в центре», «посреди») из персидского языка: meydan, где более древние формы: пехлев. maedan, авест. megdan, magdan, др.-перс. maz-, обозначающее любую открытую площадку (площадь, парк, ристалище, место поединка). Изначально – "возвышенность".
Др.-иран. (перс.) maz- потерян в осетинском, но присутствует в имени осетинского героя нартского эпоса Ацамаза и скифском имени собственном из Горгиппии Атамадзас, Аттамадзас [Абаев В.И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1958. – Т.1. – С.26].
В. Цымбурский* считает, что аналогом персидского magdan являются фракийское и армянское makedon "высокая земля", makednos «высокий» (откуда и происходит название горной страны - Македония) [Гиндин Л.А., Цымбурский В.Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. М., 1996, С. 261; Цымбурский В. Армагеддон. Горы Македонские, 2001. - http://old.russ.ru/politics/20011227-tzim.html#22b], латинское magis (откуда – франц. mais) "высокий" (откуда – magnatus "большой человек; выдающийся, знатный, лидер, магнат"), греческое megas "большой, великий", санскрит. maha- "великий, высокий".
Как утверждает М. Борозенец, все они исходят из пра-индоевроп. *meg(h)-/mog(h)- “могу; великий, мощный».
В шумерском языке засвидетельствован компонент -mah "быть высоким" (например, lu2-mah "человек высокий", sukkal-mah "великий визирь", a2-mah "рука - быть высоким", kiri6-mah "высокий сад", i-mah "высокая река", e2-mah "высокий храм", ki-mah "высокое место; кладбище") и часто выступает заменителем слова gal "большой" (gal-di, mah-di "знаменитый"). Таким образом, семантические поля шумерского и индоевропейского тождественны [Емельянов В.В. О семантическом сходстве шумер. mah и и.-е. meg(h)- // Индоевропейское языкознание и классическая филология. - 2012. - Т. XVI. - https://cyberleninka.ru/article/n/o-semanticheskom-shodstve-shumer-mah-i-i-e-meg-h].
***
Интересен Мавринский майдан своей формой – геометрически правильный усеченный конус с отверстиями на трех его верхушках, направленных четко на восток, запад и юг. По мнению некоторых исследователей, эта площадь – своеобразный храм, который нашли наши древние предки. Ведь именно здесь можно наблюдать невероятные восход и закат солнца.
Изначально майдан был местом для молитв и жертвоприношений. В Средние века запорожские казаки использовали площадь как оборонительное сооружение.
Комментариев нет:
Отправить комментарий