«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Вбивство корів, з точки зору Вед, означає кінець людської цивілізації. Тяжке становище корів — це ознака доби Калі (нашого часу, який описується в Ведах як Залізна доба — епоха воєн, чвар і лицемірства).
Бик і корова — це уособлення чистоти, оскільки навіть гній і сеча цих тварин використовуються на благо людського суспільства (як добрива, антисептики, паливо і т.д.). За вбивство цих тварин правителі давнини втрачали свою репутацію, бо наслідком вбивства корів є розвиток пияцтва, азартних ігор і проституції.
Не ображати матір землю і мати корову, а захищати їх як власну матір, яка годує нас своїм молоком — основа людської свідомості. Все, що пов’язане з нашою матір’ю для нас святе, тому-то Веди кажуть, що корова — священна тварина.
Земля зустрічає нас молоком — це перше, що ми пробуємо, народившись в цьому світі. І якщо у рідної матері немає молока, то дитину годують молоком корови. Про молоко корови Аюрведа говорить, що цей дар збагачує душу, тому що будь-яке материнське молоко виробляється завдяки «енергії любові». Тому дітей рекомендується годувати материнським молоком мінімум до трьох років, а в ведичному суспільстві дітей годували молоком навіть до п’яти років. Вважалося, що тільки такі діти могли захищати своїх батьків і суспільство.
У Ведичній космології описується початковий прояв цього самого дивного і незбагненного продукту у всесвіті. Говориться, що початкове молоко присутня у вигляді океану на планеті Шветадвіпа — духовній планеті, що знаходиться в межах нашої матеріальної Вселенної і містить у собі всю мудрість і спокій, що виходить від Верховної Особи Бога.
Коров’яче молоко — це єдиний продукт, який має здатність розвивати розум. Між початковим і матеріальним молоком існує незбагненний зв’язок, використовуючи який ми можемо впливати на свою свідомість.
Великі святі і мудреці, які досягли високого рівня свідомості, знаючи цю особливість молока, намагалися харчуватися тільки ним одним. Сприятливий вплив молока настільки сильний, що, просто перебуваючи поруч з коровою або святими мудрецями, які харчуються коров’ячим молоком, можна відразу ж відчути щастя і спокій.
Комментариев нет:
Отправить комментарий