«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
С антропологической точки зрения украинцы делятся на пять подтипов: центрально-украинский, карпатский, нижнеднепровско-прутский, деснянский, называемый также валдайским, и днепровско-ильменский. Украинцы, как правило, короткоголовы, то есть, ширина головы не меньше 81% её длины, в большинстве своём высокорослы, с преобладанием тёмного цвета волос, но светлоглазые во всех подтипах, корме нижнеднепровско-прутского, где преобладают над темноглазыми. Самым же короткоголовым светлоглазым и светловолосым является днепровско-ильменский тип, представители которого на территории Украины имеются лишь на севере Черниговщины в основном в Репкинском районе.
Более половины украинцев имеют гаплогруппу R1a, безошибочно относящую их к арийцам. Однако представители нижнеднепровско-прутского и карпатского типов, проживающие на юго-западе Украины, являются носителями гаплогруппы I2a2, роднящей их с фракийцами, иллирийцами, албанцами, сербами и болгарами.
Украинцы говорят на украинском языке, выделившемся из праславянского в VI веке. Его следы зафиксированы уже в древнерусских летописях с XI в. в качестве прямой речи персонажей (князей, бояр, вевод, священников, кметов и смердов), в то время как сами летописи (хроники) написаны на восточном варианте литературного общеславянского языка (созданного христианизаторами славян из западно-македонского говора староболгарского языка).
Пишут украинцы кириллицей, но для обозначения звука «и» они используют «i», в то время как буква «и» обозначает звук «ы». Буква «е» обозначает звук «э», а звук «е» обозначается буквой «є». Для обозначения же звука «й» используется буква «ї», а чтобы обозначить звук «ё», пишут «ьо» или «йо». Вместо твёрдого знака в украинской азбуке используется апостроф.
Численность украинцев по субъектам Российской Федерации:
Ханты-Мансийский автономный округ
91 323
Краснодарский край
83 746
Ростовская область
77 802
Санкт-Петербург
64 446
Омская область
51 841
Челябинская область
50 081
Приморский край
49 953
Оренбургская область
49 610
Ямало-Ненецкий автономный округ
48 985
Воронежская область
43 054
Самарская область
42 169
Саратовская область
41 942
Белгородская область
41 914
Башкирия
39 875
Красноярский край
38 012
Республика Коми
36 082
Волгоградская область
35 607
Свердловская область
35 563
Мурманская область
34 268
Калининградская область
32 771
Алтайский край
32 226
Ленинградская область
31 769
Иркутская область
30 827
Ставропольский край
30 373
Хабаровский край
26 803
Кемеровская область
22 156
Новосибирская область
22 098
Якутия
20 341
Татарстан
18 241
Нижегородская область
17 657
Архангельская область
16 976
Калужская область
16 662
Амурская область
16 636
Пермский край
16 269
Тюменская область
157 296
Москва
154 104
Тверская область
15 707
Тульская область
15 027
Брянская область
13 769
Курская область
13 643
Карелия
12 677
Владимирская область
12 541
Смоленская область
12 223
Сахалинская область
12 136
Московская область
119 474
Камчатский край
11 488
Томская область
11 254
Ульяновская область
10 484
Комментариев нет:
Отправить комментарий