«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
А саме: «Вісник Прикарпатського університету. Історія», «Вісник Прикарпатського університету. Політологія», «Галичина», «Карпати: людина, етнос, цивілізація», «Карпатський край», «Етнос і культура», «Українознавчі студії», «Студентські історичні зошити». Всього вісім (8) найменувань періодичних видань. Всі ці видання затверджені, ухвалені або рекомендовані до друку Вченою радою ПНУС. Частка з них входить до Переліку наукових фахових видань затверджених ВАК України.
Почнемо висвітлення з «Вісників» – основних наукових періодичних видань ПНУС з різних галузей наук.
1. «Вісник Прикарпатського університету. Історія». Засновник – факультет історії, політології і міжнародних відносин ПНУС. Голова редакційної колегії – Кугутяк М. В. Відповідальний секретар – Щербін Л. В. Голова редакційної ради – Грещук В. В. Постановою президії ВАК України від 14.04.2010 р. видання внесено до Переліку наукових фахових видань, у якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. У даному збірнику містяться наукові статті, присвячені етносоціальним і національно-культурним процесам в Україні, актуальним питанням всесвітньої історії, джерелознавства та історіографії, етнології, публікуються праці молодих науковців, рецензії, ювілейні статті. На сьогоднішній день в читальному залі містяться випуски від 1 до 25 за 1998 – 2014 роки.
2. «Вісник Прикарпатського університету. Політологія». Засновник – факультет історії, політології і міжнародних відносин ПНУС. Голова редколегії – Марчук В. В. Голова редакційної ради – Грещук В. В. У збірнику вміщено наукові статті, присвячені теорії та історії зарубіжних і вітчизняних політичних учень, політичним інститутам та процесам, етнополітології та етноджерелознавству, геополітиці та міжнародним відносинам, державно-церковним відносинам, публікуються дослідження молодих науковців, огляди та рецензії, ювілейні статті, наукова хроніка. На сьогодні в читальному залі розміщуються випуски від 1 по 10 за 2006 – 2016 роки.
3. Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис «Галичина». Засновник – факультет історії, політології і міжнародних відносин ПНУС. Головний редактор – Кугутяк М. В. Відповідальний секретар Єгрещій О. І. Часопис затверджено фаховим виданням ВАК України в галузі «Історія». У цьому часописі містяться наукові статті, присвячені ювілейним датам, історії вітчизняної освіти, українській історії, археології, етнології, історії середніх віків, новій та новітній історії, історії релігії та церкви, історичному краєзнавству, мистецтвознавству, літературознавству, джерелознавству та історіографії, науковим дебютам, публікуються рецензії та огляди, хроніка наукового життя, меморіальні (пам’ятні) статті. У фонді «історичного залу» зберігаються числа від 1 по 27 за 1997 – 2015 роки.
4. Науковий журнал з проблем карпатознавства «Карпати: людина, етнос, цивілізація». Засновник – інститут історії, етнології і археології Карпат ПНУС. Головний редактор – Кугутяк М. В. Відповідальний редактор – Солонець І. У перших двох випусках, згідно тематики, було відкрито рубрики: «Теорія та методологія», «Проблеми етнічної історії», «Сакральне в житті етносу», «Культурна антропологія», «Археологія», «Екологія». А в трьох останніх випусках журналу публікувалися матеріали наукових конференцій, присвячених 400-літтю Скиту Манявському (2011), 600-річчю Космача (2012), 1025-річчю хрещення України-Руси (2013). Всього надійшло у зал п’ять (5) випусків журналу за 2009 – 2015 роки.
5. Журнал «Карпатський край: Наукові студії з історії, культури, туризму». Засновник – факультет туризму ПНУС. Шеф-редактор – Великочій В. С. Головний редактор – Клапчук В. М. Видання входить до Переліку наукових фахових видань України з історичних наук (протокол від 04.07.2014 р.). У журналі публікуються результати досліджень (статті) з історії, історії науки, мистецтвознавства, культурології, географії, туризму, рецензії та огляди. Надійшло у зал 6 (шість) випусків за 2012 – 2015 роки.
6. «Етнос і культура. Часопис ПНУС: збірник науково-теоретичних статей. Гуманітарні науки». Засновник – ДВНЗ «ПНУС». Головний редактор та голова редколегії – Кононенко В. І. Відповідальний секретар – Хороб С. І. Відповідно до тематики часопису, відкрито рубрики: ювілейні – до 150-ліття І. Я. Франка, до 200-ліття Шевченка, а також «Етнос і суспільство», «Етнос і регіони», «Мистецтво і народна культура», «Міфотворчість та фольклористика», «Мова і нація», «Психологія особистості», «Освіта в аспекті культури», «Міжкультурні зв’язки», «Пошуки, відкриття, гіпотези», «Рецензії, огляди». В «історичному залі» містяться шість (6) випусків часопису (числа 1 – 11) за 2003 – 2014 роки.
7. «Українознавчі студії: Нуково-теоретичний журнал». Засновник – інститут українознавства при ПНУС. Головний редактор – Грещук В. В. Відповідальний секретар – Піхманець Р. В. Згідно тематики журналу, відкрито такі рубрики: до 200-ліття Т. Шевченка (1814), до 140-річчя М. Черемшини (1874), а також «Мова», «Література, фольклор», «Історія, політика, право», «Особистість, етнос, ментальність», «Культура, мистецтво, духовність», «Слово молодих», «Постаті», «Рецензії». В НБ надійшло десять (10) випусків журналу (1 – 16) за 1999 – 2015 роки.
8. «Студентські історичні зошити». Збірник студентських статей. Засновники: ДВНЗ «ПНУС», факультет історії, політології і міжнародних відносин, Центр медієвістичних студій. Головний редактор – Кугутяк М. В. Відповідальний секретар – Волощук М. М. У збірнику відкрито рубрики згідно тематики досліджень: «Історія, археологія та етнологія українських земель», «Актуальні питання вітчизняної історії», «Studia Mediaevalia», «Miscellanea», «Наукова хроніка». У чотирьох випусках (2 – 5 за 20011 – 2014 роки) містяться матеріали міжнародних конференцій серії «Colloquia Russica». Окрім того, випуск 7 за 2016 рік присвячений українсько-польським відносинам протягом Х – ХХІ століть. Всього було здійснено вісім (8) випусків журналу за 2010 – 2016 роки.
На закінчення дослідження слід відзначити, що публікації (статті) з даних видань активно використовуються студентами при підготовці семінарських занять, заліків і екзаменів, та написанні рефератів, курсових, магістерських робіт тощо. Окрім того, слід вказати, дані наукові періодичні видання є науковою платформою, трибуною, на основі якої та з якої досвідчені вчені, молоді науковці, активне студентство продукують у світ свої наукові здобутки, обмінюються безцінним науковим досвідом, увіковічнюють свої праці, свій науковий доробок у фондах бібліотек. Дані факти свідчать про те, що й на сьогоднішній день друковане наукове слово має велику вагу і користується попитом в активному університетському середовищі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий