«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Відкриваючи роботу круглого столу, лідер Івано-Франківського осередку Всеукраїнської ГО “Справа громад” Наталія Перцович оголосила про його мету: “Ми повинні вчитися визначати методи підтримки процесу становлення і розвитку громадянського суспільства та виробляти імунітет проти можливих проблем, що неминуче виникатимуть. Це має важливе практичне значення у всіх сферах життя: виховання , освіта, законотворчість, а головне – в таких дискусіях активні громадяни матимуть можливість ставати учасниками формування суспільних і економічних відносин нового типу. Без знань тут не обійтися. Тому ми запросили науковців. Сподіваємось, що і влада не буде байдужою до подібних заходів”.
Учасники круглого столу, усвідомлюючи, що поняття пропонованої теми дискусії мають багато цікавих трактувань, вирішили опиратися на напрацювання запрошених науковців, що спрямувало непросту розмову у конструктивне русло навколо складових ментальності і менталітету. Вони формувалися віками і проявляються сьогодні способом мислення, сукупністю етнопсихологічних рис нації та особи, усвідомленим і неусвідомленим сприйняттям картини світу та цінностей, що їх обираємо, та багатьма іншими важливими ознаками. Ці поняття змінюються, розвиваються і суттєво впливають на суспільні відносини.
Але чи може людина сьогодні впливати на цей процес? Які методи впливу? Що це дасть людям? Без глибинного розуміння того, ким є сьогодні сучасний українець, відповіді можуть бути й помилковими. Тому тема ментальності та менталітету повинна постійно бути в полі зору як громадянського суспільства, так і влади.
Отже, поняття ментальності і менталітету в темі дискусіїне є випадковими. На думку ініціаторів круглого столу – це “ключі” до глибинного розуміння суті, переваг і якості громадянського суспільства та визначення методів вибору і захисту його цінностей, а відтак і ефективного використання в практичних справах.
В запитаннях і відповідях відчувалося прагнення зрілості і якості майбутнього громадянського суспільства. Усі розуміли, що “з неба воно не упаде” і покладатися лише на стихію самоорганізації було б дуже необачно.
Тому й були пропозиції. Зокрема, Ярема Петрів (громадський активіст, заступник голови правління обласної організації Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка) вважає, що треба використовувати переваги соціальних мереж і вишукувати можливості для друку та розповсюдження напрацьованих матеріалів.
На запитання Богдана Боровича (голова Всеукраїнського Братства ОУН-УПА імені генерала Романа Шухевича – «Тараса Чупринки», колишній мер Івано-Франківська) про співвідношення позитиву і негативу в ознаках ментальності і менталітету нації професор Ярослав Мельник відповів, що висвітлення цього питання у його працях не може трактуватися як приниження нації, а як необхідність правильного діагнозу суспільних хвороб, яких необхідно позбуватися.
Також наголошувалося на важливості обговорення теми культури поведінки і спілкування, підвищення рівня державницького мислення українців, поглибленого вивчення джерел русофілії та національної гідності.
Учасники заходу вирішили підготувати план проведення круглих столів та лекцій на 2020-й рік для поглибленого розгляду порушених тем. План буде оприлюднено з метою врахування пропозицій небайдужих українців.
Голова Правління ГО “Український шлях’’ Мирослав Давидів під час підведення підсумків сказав: “Ми живемо у жорстокому конкурентному світі боротьби ідей, ідеологій, світоглядів, економічних інтересів, результат якої значною мірою буде залежати від здоров’я громадянського суспільства. Щоб підтримувати його у доброму стані та успішно використовувати на благо нації, ми повинні пізнавати і творити самі себе у спільній наполегливій праці. Сподіваємося, що цей круглий стіл стане добрим прикладом для проведення подібних заходів іншими громадськими організаціями і політичними партіями”.
Комментариев нет:
Отправить комментарий