Ключові слова: українсько-польські відносини, західноукраїнські землі, наукові періодичні видання університету.
Для України Польща завжди була і буде географічним та історичним західним сусідом. З великою протяжністю (535 км) лінії спільного кордону. З тисячолітньою історією спільних відносин: кривавих війн, тимчасових союзів, етнічних конфліктів, територіальних претензій, дипломатичних угод. Але, слід пам’ ятати, що Республіка Польща від 1999 року є країною-членом НАТО – найпотужнішого воєнно-політичного союзу (альянсу) світу, а від 2004 року – країною-членом ЄС - потужного економіко-політичного союзу Європи і світу, і, що 535 км польсько-українського кордону є зовнішнім кордоном ЄС і НАТО.
За часи незалежності Україна наполегливо заявляє про готовність до вступу в дані політичні союзи і робить для цього рішучі політичні та економічні кроки.
Польща була першою країною, яка визнала нашу незалежність 1991 року і встановила з Україною дипломатичні відносини. Республіка Польща від 1997року є нашим стратегічним партнером, який допомагає Україні інтегруватися в дані політичні союзи. Україну з Польщею з’єднують економічні угоди. Через Польщу пролягають економічні транзитні шляхи України в Європу. Окрім того, слід згадати про наших численних у Польщі та транзитом через Польщу заробітчан.
Також, слід пам’ятати про нашого географічного та історичного східного сусіда Росію, з якою у нас величезна протяжність (1295 км сушею і морем) лінії спільного кордону, значна частина якого (410 км), у зв’язку з агресією, не контролюється. Росія (Московське царство, Російська імперія, Радянський Союз, Російська Федерація) протягом всієї багато столітньої історії відносин провадить проти України політику війн, експансії, етноциду, знедержавлення.
І. На сьогоднішній день, уже шостий рік, у нас із цим сусідом точиться неоголошена війна із численними втратами людей і територій та економічним надривом.
Вказані вище географічний, історичний, політичний та економічний фактори спонукають Україну «рухатися на Захід», в сторону євроатлантичної демократії, а Польщу, якщо не хоче мати сусідом Росію, всіляко сприяти й допомагати Україні в цьому русі.
2. Дослідження українсько-польських відносин, враховуючи вказані фактори, в історичній площині та ретроспективі є надзвичайно актуальними на сьогоднішній день. У політичній, науко вій, культурній спільноті виникла потреба у виробленні єдиної українсько-польської історичної думки на історичні події та явища, їх якісного аналізу та подачі, без однобокості, тенденційності, перекручень.
У поданій статті досліджуються українсько-польські відносини на географічно обмеженій території – західноукраїнські землі (ЗУЗ) або «Східні креси» (для поляків), оскільки на цих землях відбувалися найбільш активні взаємини, етнічні процеси та історичні події. Саме про ці землі точаться наукові та псевдонаукові дискусії, «підігрівається» і провадиться політична «спекуляція».
В історичній ретроспективі дослідження охоплює останні сто років українсько-польських відносин. Саме в цей період відбулися найбільш доленосні для двох народів події. Пройшли три суспільні катаклізми – дві світові «криваві» війни й одна світова «холодна» війна. Ці світові війни зумовили виснаження й розпад величезних імперій, революції, громадянські війни, постання нових («молодих») країн, їхню боротьбу одна з одною за виживання, менші війни, а також встановлення та остаточне закріплення кордонів цих країн.
3. Про українсько-польські відносини написано й опубліковано за часи незалежності України велику кількість статей, книг, збірників, монографій. Мета цього дослідження полягає в тому, щоб розкрити для широкого загалу та компактно подати прізвища авторів-науковців і назви їхніх статей, які повністю або частково присвячені проблемам українсько-польських відносин на ЗУЗ за останні сто років та були опубліковані в наукових періодичних виданнях Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника. А саме в таких виданнях: «Галичина», «Вісник Прикарпатського університету. Історія», «Вісник Прикарпатського університету. Політологія», які зберігаються у читальному залі суспільних наук Наукової бібліотеки університету.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють публікації, що стосуються останніх сто років українсько-польських відносин на ЗУЗ (від 1920 року). Це сторіччя хронологічно поділено на чотири періоди:
1.міжвоєнний (польський) період – 1920 – 1939 рр.;
2.воєнний і повоєнний період – 1939 – 1947 рр.;
3.радянський (соціалістичний) період – 1947 – 1991 рр.;
4.незалежності (демократичний ) період – від 1991 року.
Стосовно періодизації, то за основу її початку взято результати Першої світової війни, коли впали зруйновані війною і революціями Німецька, Австро-Угорська, Російська імперії. На їхніх уламках постали нові держави. Серед них Польща, Росія, УНР та ЗУНР (об’єдналися в 1919 році в одну державу). «Молоді» держави вели одна з одною війни за виживання, укладали угоди. У результаті цього на світовій арені серед держав залишилися Польща і Росія, які поглинули території відповідно ЗУНР (1918-1919 рр.) і УНР (1917-1921 рр.).
4. Початком першого (міжвоєнного) періоду дослідження українсько-польських стосунків на ЗУЗ слід вважати 22 квітня 1920 року, коли Польща на чолі з Ю.Пілсудським та УНР на чолі із С.Петлюрою підписали у Варшаві договір про альянс щодо більшовицької Росії. За умовами Варшавського договору, укладеного у час, коли УНР, по суті, була розгромлена, ЗУЗ переходили до Польщі, а кордон між Польщею і УНР проходив по ріці Збруч. Наступна угода, що закріплювала ЗУЗ за Польщею, була результатом польсько-радянської війни 1920 року. 18 березня 1921 року у Ризі було підписано мирний договір між Польщею та Радянською Росією і Україною. У березні 1923 року країни Антанти визнали східний кордон Польщі, з вимогою надати українцям автономію, яку так і не було виконано. ЗУЗ у цей період опинилися під владою Польщі (Другої Речі Посполитої) , де українці існували на правах населення, котре підлягає поступовій асиміляції, а «Велика Україна» (територія УНР) опинилася під владою більшовицької Росії, населення якої підлягає швидкій та нещадній «радянізації». Найболючішим, найгострішим питанням в українсько-польських відносинах даного періоду слід вважати «пацифікацію» (умиротворення) українського населення польською владою 1930 року. Закінчується цей період останніми мирними днями серпня 1939 року.
Дослідження українсько-польських стосунків міжвоєнного періоду та публікаціями на дану тематику у наукових періодичних виданнях Прикарпатського університету займалися такі вчені: Галицька-Дідух Т. (6 статей), Геник М. (4), Єгрешій О. (3), Кобильник Р.(6), Комар В. (8), Кугутяк М. (5/8), Пуйда Р. (5), Райківський І. (3), Соляр І. (3), Храбатин Н. (3) та інші. Зокрема, Галицька-Дідух Т. досліджувала проблематику східних кордонів Польщі та польсько-українських і польсько-радянських договорів 1920-1921 рр.
В.Комар вивчав внутрішню національну політику Польщі; М.Геник - українське питання в політичних концепціях польських партій; Кобильник Р. і Храбатин Н. – проблеми взаємовідносин українських і польських націоналістів, діяльність УВО, ОУН, пацифікацію 1930 року; Кугутяк М. – боротьбу галичан за незалежність; Кугутяк М., Пуйда Р., Райківський І. – діяльність українських політичних партій УНДО, УНТП, УСДП, міжпартійні взаємини у Другій Речі Посполитій. Всього по першому періоді дослідження 37 авторів здійснили 82 публікації у науковій періодиці університету. Повний список авторів та їхніх публікацій міститься у додатку.
5.Другий (воєнний і повоєнний) період українсько-польських стосунків збігається із початком Другої світової війни, коли 1 вересня 1939 року нацистська Німеччина напала на Польщу. І вже 17 вересня 1939 року радянська Червона Армія з гаслами про возз’єднання західних та східних українців і білорусів почала захоплювати східну частину «панської» Польщі («Східні креси»). У результаті цих нападів польська держава перестала існувати, а західні та східні українці об’єдналися у Радянській Україні. Менше ніж через два роки, 22 червня 1941 року, почався наступний, найбільш кривавий етап Другої світової війни, Велика вітчизняна війна, нападом Німеччини на Радянський Союз. У цій війні Радянська Україна зазнала катастрофічних втрат, як у людському факторі, так і в економіці, а її територія була повністю сплюндрована. Закінчився цей етап війни для України визволенням її у 1944 році. Друга світова війна на Європейському ТВД закінчилася 8 травня 1945 року повним розгромом нацистської Німеччини та розвалом Третього рейху, а на Тихоокеанському ТВД – поразкою мілітаристської імператорської Японії (2 вересня 1945 року) та перемогою країн антигітлерівської коаліції. У результаті цієї війни радянський вплив значно поширився як на захід, так і на схід. Почала зароджуватися світова соціалістична система з центром у Москві.
Але по закінченню війни у поруйнованій Європі, на ЗУЗ тривали активні партизанські бойові дії, що почалися ще за часів німецької окупації. Загони УПА, боївки ОУН воювали за вільну і незалежну Україну з каральними частинами НКВС, радянськими та польськими армійськими частинами, загонами Армії Крайової. Воєнний і повоєнний період українсько-польських стосунків на ЗУЗ був найбільш гострим і кривавим за останні сто років. Найбільш болюче і спірне питання цього періоду - Волинська трагедія 1943 року. Це протистояння почало згасати тільки після виставлення кордону (радянсько-польський договір від 16.08.1945) вже нової польської держави, що опинилася під потужним радянським впливом, масового виселення українського населення з території ЗУЗ, а також жорстоких каральних акцій . Кінцевою датою дослідження даного періоду обрано 1947 рік – час проведення операції «Вісла» ‒ жорстокої масової акції по переселенню і розселенню західних українців на території прорадянської Польщі.
Професійну, якісну, наукову оцінку подій та стосунків даного періоду можуть дати тільки вчені, дослідники цього часу.
Дослідженнями та публікаціями у науковій періодиці Прикарпатського університету з проблематики українсько-польських стосунків цього періоду займалися такі вчені, як Геник М. (3), Гаврилишин П. (1), Крутофіст Р. (2), Марущенко О. (3/7), Федорчак П.(2), Цепенда І. (4) та інші. Зокрема, М. Геник досліджував питання польсько-українського порозуміння у цей період; П. Гаврилишин – встановлення східного кордону Польщі, Р. Крутофіст – відносини між польськими і українськими національно-визвольними рухами; О.Марущенко – сучасну українську історіографію Волинської трагедії 1943 року та склав бібліографічний покажчик до тематики українсько-польських відносин у роки Другої світової війни; П. Федорчак – депортаційні процеси у Галичині, акцію «Вісла» 1947 року; І. Цепенда дослідив джерела до історії українсько-польських стосунків 1944-1947 років, причини операції «Вісла». За даною проблематикою друкувалося 16 авторів, котрі здійснили 29 публікацій у науковій періодиці Прикарпатського університету (див. додаток).
6.Третій (радянський) період дослідження українсько-польських стосунків починається після проведення операції «Вісла» 1947 року, охоплює час соціалізму і закінчується здобуттям незалежності Польщі 1989 року та України 1991 року. Українсько-польські стосунки цього періоду можна характеризувати як після конфліктні у стадії поступового затихання. Слід сказати, що не зважаючи на рішення Потсдамської конференції та радянсько-польського договору 1945 року, радянське керівництво заради політичних та економічних інтересів СРСР і в наступні 1948-1951 роки, продовжувало територіальні обміни, що супроводжувалися насильними переселеннями. Це привело до зміни кількісного складу українського та польського населення на ЗУЗ, де вони проживали віками. Також важливо сказати, що Польща, втративши «Східні креси», та набувши на заході «Зємє одзискани» (понімецькі), куди було розселено значну частину «польських» українців, по суті, змінила свій геополітичний статус, перетворившись зі східноєвропейської у центральноєвропейську країну. Внаслідок асиміляційної політики комуністичної влади, українська меншина розсіяна у Польщі і польська меншина – в УРСР, СРСР опинилися у національній, релігійній, політичній ізоляції. Але українці та поляки у цих важких умовах зуміли змобілізувати та сконцентрувати власні зусилля для поступової та наполегливої організації свого громадського і культурно-освітнього життя у соціалістичних реаліях 1950-1980-х років.
Дослідженнями та публікаціями у науковій періодиці Прикарпатського університету про даний період українсько-польських стосунків займалися такі вчені, як М.Геник (15) – досліджував проблеми співпраці польського та українського опозиційних, антитоталітарних рухів, також ідеї польсько-українського порозуміння та примирення у політичній думці польських опозиційних діячів; М.Сенич (2) – співпрацю польських та українських опозиційних діячів в еміграції; Н.Стецюк (7) – питання національно-культурного, громадсько-політичного життя українців у Польщі; І.Цепенда – етнополітичне становище української меншини у другій половині 1950-х років у Польщі. Всього 5 авторів, котрі здійснили 26 публікацій (див. додаток).
7.Під початок четвертого (демократичного) періоду дослідження від 1991 року закладено поразку СРСР у «холодній» війні (1946-1991 рр.). Це була війна між світовими капіталістичною і соціалістичною системами, між двома надпотужними військово-політичними блоками: НАТО (на чолі із США) і ОВД (на чолі із СРСР). Ця поразка привела до розвалу світової соціалістичної системи, ОВД та самого СРСР. Спочатку, наприкінці 1980-х років із соціалістичної системи почали «випадати» країни так званого «соціалістичного табору». Серед них незалежність у 1989 році здобула Республіка Польща (Третя Річ Посполита). Потім із 1990 року почався розпад СРСР із його союзними республіками. У 1991 році нарешті здобула незалежність Україна. Правонаступницею решток Радянського Союзу оголосила себе Росія.
Після падіння комуністичних режимів і здобуття незалежності та більшої «відкритості» кордонів у Польщі, а потім в Україні почав пробуджуватися інтерес до польсько-українських та українсько-польських стосунків, особливо на ЗУЗ – «Східних кресах», до історії цього регіону та подальшого його розвитку. Це відобразилося і на збільшенні кількості публікацій у різноманітних виданнях як у наукових, так і в популярних, виникають на їхніх шпальтах дискусії, вишукується історична правда.
У науковій періодиці Прикарпатського університету по проблематиці демократичного періоду дослідження публікувалися такі вчені, як М. Геник (2) досліджував питання польсько-українського примирення на сучасному етапі; Н. Роїк (2) – українсько-польське міжрегіональне і транскордонне співробітництво; М. Середюк (2) – українсько-польські культурно-освітні відносини; П. Федорчак (2) – українсько-польські культурні відносини і наукове співробітництво; К. Борковський (1) , М. Куницький, О. Обухова (1) – українсько-польські зовнішньополітичні відносини. На цю тематику семеро науковців опублікували 10 статей (див. додаток).
8.Теоретичні проблеми та методологічні засади дослідження українсько-польських відносин і конфліктів ХХ століття розробляли і опублікували результати досліджень у науковій періодиці Прикарпатського університету такі вчені, як Б. Гудь (1), І. Ільюшин (1), Х. Федорищак (1), П. Федорчак (1) (див. додаток).
9. Всього по проблематиці українсько-польських відносин на ЗУЗ за останні сто років ( із 1920 року) у науковій періодиці Прикарпатського університету («Галичина», «Вісник ПУ. Історія», «Вісник ПУ. Політологія») від 1997 року (часу заснування) 60 науковців здійснили 151 публікацію 144 статей. Зокрема, слід виділити і наголосити на великій дослідницькій діяльності вченого Прикарпатського університету М. Геника (24 статті) з питань польсько-українського порозуміння і примирення. Значну дослідницьку активність на згадану тематику простежуємо у публікаціях таких учених, як В. Комар (9), Н.Стецюк (7), Р.Кобильник (6), Т. Галицька-Дідух (6), М. Кугутяк (5/8), І. Цепенда (5), П. Федорчак (5), Р. Пуйда (5), О. Марущенко (3/7) та інші.
У додатку міститься бібліографічний періодизований список прізвищ авторів-науковців та назви їхніх статей із проблематики українсько-польських відносин на ЗУЗ, опублікованих у науковій періодиці університету.
ДОДАТОК 1. Бібліографічний періодизований список статей із проблематики українсько-польських відносин на ЗУЗ, опублікованих у науковій періодиці Прикарпатського університету, а саме : «Галичина», «Вісник ПУ. Історія», «Вісник ПУ. Політологія».
І. МІЖВОЄННИЙ (ПОЛЬСКИЙ) ПЕРІОД (1920-1939 рр.).
1.Гава П. Діяльність УВО й ОУН міжвоєнного періоду в Західній Україні: сучасна польська історіографія // Галичина. – 2013. ‒ №24. – С.249-256.
2.Галицька-Дідух Т. Ризький мирний договір 1921 р. і Східна Галичина // Галичина. ‒ 2002. ‒ №8. – С.70-86.
3.Галицька-Дідух Т. Східногалицька проблема як об’єкт міжнародної політики (1919 – вересень 1920 р.) // Галичина. ‒2003 . ‒ №9. – С.73-80.
4.Галицька-Дідух Т. Варшавський договір 1920 р. у контексті української соборності // Галичина. – 2005. - №11. – С.82-93.
5.Галицька-Дідух Т. Східногалицьке представництво на Ризькій мирній конференції 1920-1921 рр. // Галичина. - 2014. - №25-26. – С.231-242.
6.Галицька-Дідух Т. Східні кордони Другої Речі Посполитої у зовнішньополітичній концепції польського уряду (кінець 1919 – середина 1920 р.) // Галичина. – 2015. - №27. – С.101-114.
7.Геник М. Українське питання в політичних концепціях польських правоцентристських партій (1918-1920 рр.) // Галичина. – 1997. - №1. – С.37-44.
8.Гон М. Місто як об’єкт міжетнічної конкуренції в Західній Україні (1918-1939 рр.) // Галичина. – 2005. - №11. – С.201-208.
9.Єгрешій О., Дрогомирецька Л., Храбатин Н. Станиславів у складі Другої Речі Посполитої // Галичина. – 2011. - №18-19. – С.55-67.
10.Єгрешій О. Історія конфлікту польського посла Броніслава Войцеховського і митрополита Андрея Шептицького в 1938 р. // Галичина. – 2017. - №29-30. – С.148-155.
11.Єгрешій О. Місце греко-католицького духовенства у бойкоті перепису населення 1921 р. у Галичині // Галичина. – 2018. - №31. – С.176-185.
12.Зварич Р. Судова репресія національних меншин Станиславівського воєводства у складі Другої Речі Посполитої // Галичина. – 2016. - №28. – С.238-243.
13.Кобильник Р. Українське питання в політичних поглядах Романа Дмовського кінця 20-х – середини 30-х рр. ХХ ст. // Галичина. – 2001. - №7. С.154-158.
14.Кобильник Р. Проблема взаємовідносин українських і польських націоналістів у Галичині в першій половині 30-х рр. ХХ ст.. // Галичина. – 2009. - №15-16. – С.98-104.
15.Кобильник Р. Проблема польсько-українського порозуміння в діяльності польських партій у 20-30 рр. ХХ ст. // Галичина. – 2012. - №20-21. – С.237-243.
16.Кобильник Р. Український і польський націоналізм 20-30-х рр. ХХ ст.: початок протистояння // Галичина. – 2012. - №20-21. – С.
17. Козловскі П. Польські волонтери в рядах Карпатської Січі 1938-1939 рр. (польською мовою) // Галичина. – 2018. - №31. - С.162-175.
18.Коко Е. Ставлення польського соціалістичного руху щодо українського питання у Польщі в 1930-1939 роках // Галичина. – 2001. - № . – С.335-340.
19.Комар В. Українське питання в політиці Польщі (1935-1939 рр.) // Галичина. - 1998. - №2. – С.99-105.
20.Комар В. Політика Польщі щодо українців Галичини (1919-1939 рр.): основні напрямки та етапи // Галичина. – 2001. - №5-6. - С.290-295.
21.Комар В. Акція «шляхти загродової» в контексті українсько-польських відносин 30-х рр. ХХ ст. // Галичина. – 2004. - №10. – С.135-141.
22.Комар В. Імперська ідея в концепціях польських консерваторів другої половини 30-х рр. ХХ ст. // Галичина. – 2005. - №11. – С.94-100.
23.Комар В. Товариство «Прометей» у планах інтеграції народів Балтійсько-Чорноморського регіону під егідою Польщі (1926-1939 рр.) // Галичина. – 2009. - №15-16. – С.85-91.
24.Комар В. Утворення і діяльність Українського наукового інституту у Варшаві (1930-1939 рр.) // Галичина. – 2010. - №17. – С.174-179.
25.Красівський О. Концепції польського політикуму щодо українського питання (початок 20-х років ХХ ст.) // Галичина. – 2001. - №5-6. – С.284-289.
26.Крюков А. Аграрна політика Польщі в Галичині в польській історіографії міжвоєнного періоду // Галичина. – 2013. - №22-23. - С.500-507.
27.Кугутяк М. Галицькі українці в боротьбі за державну незалежність у 1920-1923 роках // Галичина. – 1997. - №1. - С.45-57; 1998. - №2. – С56-66.
28.Кугутяк М. Українське національно-демократичне об’єднання: активізація діяльності, посилення громадсько-політичних активів (1928-1930 рр.) // Галичина. – 1999. - №3. – С.24-34; 2000. - №4. – С.90-97.
29.Кугутяк М. Проблема державно-правового статусу Галичини у політичних концепціях Української народно-трудової партії (1920-1923 рр.) // Галичина. – 2001. - №5-6. – С.240-253.
30.Любчик І. Ідея української державності в діяльності місцевої інтелігенції на Лемківщині в міжвоєнний період // Галичина. – 2012. - №20-21. – С.208-214.
31.Міщук А., Міщук М. Політична консолідація в теорії та практиці УРП-УРСП // Галичина. – 2012. - №20-21. – С.523-529.
32.Пуйда Р. Історіографія парламентської діяльності УНДО // Галичина. – 2013. - №24. – С.256-260.
33.Райківський І. Взаємини українських соціал-демократів Галичини з Польською партією соціалістичною в 1918-1939 рр. // Галичина. – 2002. - №8. – С.70-86.
34.Райківський І. Українська соціал-демократія та інтегральний націоналізм в Другій Речі Посполитій: проблеми взаємовідносин // Галичина. – 2009. - №15-16. – С.68-73.
35.Райківський І. Взаємини УНДО і УСДП у Східній Галичині під польською владою (1925-1939 рр.) // Галичина. – 2017. - №29-30. - С.44-58.
36.Савіцька І. Українські гімназії Станиславова у міжвоєнний період (1921-1939 рр.) // Галичина. – 2015. - №27. – С.346-355.
37.Савіцька І. Діяльність українських професійних навчальних закладів Станиславова в міжвоєнний період (1921-1939 рр.) // Галичина. – 2016. - №28. – С.243-250.
38.Соляр І. Комітет оборони західноукраїнських земель (1923 р.) // Галичина. – 2009. - №15-16. – С.266-270.
39.Соляр І. Проблеми автономії Західної України в діяльності УНТП-УНДО (1923-1939 рр.) // Галичина. – 2011. - №18-19. – С.215-222.
40.Соляр І. Український політикум і міжнародні організації в 1920-1930-х рр.: формат міжпарламентської унії // Галичина. - 2013. - №22-23. – С220-225.
41.Федорак Н. Роль громадських організацій у соціально-правовому захисті та розвитку взаємної допомоги серед українців Галичини у 20-30-х рр. ХХ ст. // Галичина. – 2009. - №15-16. – С.282-288.
42.Футала В. Соціалістичний рух Західної України 1920-1930-х рр. в українському та польському наукових дискурсах // Галичина. – 2011. - №18-19. – С.312-318.
43.Футала В. Правове та суспільно-політичне становище Східної Галичини (червень 1919 – березень 1923 рр.) : результати і перспективи наукових досліджень // Галичина. – 2014. - №25-26. – С.224-231.
44.Ходак Т. Політична боротьба в УНТП-УНДО навколо державотворчих концепцій у 20-30-х рр. ХХ ст. // Галичина. – 2013. - №22-23. – С.213-220.
45.Храбатин Н. «Пацифікація» в Західній Україні 1930 року у вітчизняній історіографії // Галичина. – 2001. - №5-6. – С.325-328.
46.Храбатин Н. Українська й польська історіографія діяльності ОУН у міжвоєнний період // Галичина. – 2008. - №14. – С.497-502.
47.Шологон Л. Український таємний університет у Львові (1921-1925 рр.) // Галичина. – 2011. - №25-26. – С.368-372.
48.Яців А. Польська держава в політичній думці УНТП // Галичина. – 2011. - №18-19. – С.223-232.
49.Бондаренко О. Боротьба польської поліції проти ліворадикального руху (на прикладі Станіславського воєводського управління державної поліції) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2012. - №22. – С.149-155.
50.Бурачок Р. Особливості розселення поляків у Станіславському воєводстві (1921-1939 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №20. – С.208-213.
51.Вовк Л. Товариство «Учительська громада» в контексті суспільно-культурних процесів Другої Речі Посполитої (30-і рр. ХХ ст.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2016. - №28. – С.111-117.
52.Гава П. Політичні процеси на Лемківщині міжвоєнного періоду в сучасній польській історіографії // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.465-471.
53.Галицька-Дідух Т. Українське питання на Мінській конференції (17 серпня 1920 р.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 1999. - №2. – С.85-94.
54.Геник М. Автономістське розв’язання справи Східної Галичини у політиці польських соціалістів (1919-1922 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія . - 1998. - №1. – С.163-170.
55.Геник М. Диверсикація національної політики Польщі у період кризи парламентаризму // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 1999.- №2. – С.163-170.
56.Геник М. Подолання стереотипів періоду Другої Речі Посполитої в процесі польсько-українського примирення // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2010. - №18. - .103-110.
57.Драгомирецька Л. Ідеологія українського кооперативного руху в Західній Україні (1920-1939 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2010. - №18. – С.44-50.
58.Карпенко О. Статус Східної Галичини у міжнародно-правових актах (1918-1923 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. - 1998. - №1. – С.73-87.
59.Кобильник Р. Ставлення польських політичних партій до пацифікації 1930 р. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2001. - №4-5. – С.211-219.
60.Кобильник Р. Українське питання в політиці Безпартійного блоку співпраці з урядом (1927-1935 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія.- 2013. - №23-24. С.200-207.
61.Комар В. Політичний експеримент воєводи Генріка Юзевського на Волині у 1928-1935 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2000. - №3. – С.98-106.
62.Комар В. Проблеми реалізації волинського експерименту в 1935-1938 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2001. - №4-5. – С.72-81.
63.Коростіль Н., Гусак Р. Західноукраїнська спільнота в складі Другої Речі Посполитої (1921-1939 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2012. - №21. – С.52-62.
64.Крюков А. Аграрні реформи польських урядів міжвоєнної Польщі в українській історіографії // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.394-399.
65.Кугутяк М., Хруслов Б. Українське національно-демократичне об’єднання : політичний конфлікт 1931-1933 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 1999. -№2. – С.64-73; 2000. - №3. – С.79-90.
66.Кугутяк М. Зовнішньополітична діяльність Української Народно-трудової партії (1920-1923 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2001. - №4-5. – С.21-37.
67.Мосійчук Т. Проблема захисту українського вчительства в діяльності УНДО // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2012. - №22. – С.200-206.
68.Мосійчук Т. Мовне питання в діяльності УНДО (1925-1939 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.387-393.
69.Пуйда Р. Діяльність УНДО в сеймі й сенаті Польщі (1938-1939 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2012. – № 21. – С.62-68.
70.Пуйда Р. Політика нормалізації УНДО (1935-1939 рр.) в сучасній українській історіографії // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.292-296.
71.Пуйда Р. Парламентська діяльність УНДО: погляд сучасників // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2014. - №25. – С.155-158.
72.Пуйда Р. Теоретико-методологічні засади УНДО (1935-1939 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2014. - №26. – С.40-43.
73.Пунько Л. Міжнаціональні шлюби в етнічних процесах Галичини міжвоєнного періоду // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2007 . - №12-13. – С.169-175.
74.Руккас А. Українські старшини у польській Вищій Військовій школі // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.96-105.
75.Савчук Б. Студентство у боротьбі за Український університет у Львові (1919-1925 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 1999. - №3. – С.101-111.
76.Савчук Б. Товариство опіки над українськими емігрантами в Галичині у 20-30-і роки ХХ ст. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2001. - №4-5. – С.66-72.
77.Федик Л. Громадські та політичні організації Галичини: етноконфесійні аспекти діяльності (20-30-і рр. ХХ ст.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2010. - №17. – С.133-140.
78.Храбатин Н. Друга саботажна акція УВО в 1930 році: українська історіографія // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2001. - №4-5. – С.150-156.
79.Чорненький Р. Чисельність польського населення Станиславівського воєводства в 1921-1939 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №19. – С.186-193.
ІІ. ВОЄННИЙ І ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939 - 1947 рр.)
80.Антонюк Я. «Білоруський чинник» українсько-польського конфлікту (1941-1945 рр.) // Галичина. – 2013. - №24. - С.59-69.
81.Гаврилишин П. Проблема встановлення східного кордону Польщі в системі міжнародних відносин у роки Другої світової війни // Галичина. – 2015. - №27. – С.139-145.
82.Геник М. Проблема польсько-українського порозуміння на початковому етапі Другої світової війни // Галичина. – 2008. - №14. – С.108-115.
83.Геник М. Політична оцінка діяльності ОУН у процесі польсько-українського примирення // Галичина. – 2009. - №15-16. – С.144-151.
84.Геник М. Пошук польсько-українського порозуміння під час Другої світової війни // Галичина. – 2013. - №24. – С.69-77.
85.Ільюшин І. Польська проблема в державотворчій діяльності ОУН та спроби українсько-польського порозуміння в 1940-1941 рр. // Галичина. – 2009. - №15-16. – С.119-129.
86.Крутофіст Р. Відносини між польським і українським національно-визвольними рухами в дистрикті Люблін у 1940 – першій половині 1944 рр. // Галичина. – 2008. - №14. – С.125-134.
87.Литвин М. Депортації українців з Надсання, Лемківщини, Холмщини і Підляшшя 1944-1951 рр. // Галичина. – 2012. - №20-21. – С.311-318.
88.Любчик І. Розселення та післявоєнні реалії повсякденного життя переселенців із Закерзоння в Івано-Франківській області // Галичина. – 2015. - №27. – С.145-149.
89.Марущенко О. Волинська трагедія 1943 року в сучасній українській історіографії // Галичина. – 2003. - №9. – С.112-126.; 2004. - №10. – С.122-134; 2005. - №11. – С.116-124; 2007. - №12-13. – С.276-281.
90.Марущенко О. Сучасна українська історіографія про «геноцидну» інтерпретацію Волинської трагедії 1943 р. // Галичина. – 2016. - №28. – С.178-181.
91.Морозова О. Проблема ОУН і УПА в польській та українській історіографії // Галичина. – 2013. - №24. – С.260-265.
92.Старка В. Налагодження співпраці між українцями та польськими течіями руху Опору в роки Другої світової війни // Галичина. – 2008. - №14. – С.115-125.
93.Стасюк О. Польсько-українські стосунки періоду Другої світової війни // Галичина. – 2017. - №29-30. – С.58-65.
94.Федорчак П. Акція «Вісла» в контексті українсько-польських відносин // Галичина. – 2002. - №8. – С.214-217.
95.Федорчак П. Депортаційні процеси на Прикарпатті в 1944-1946 рр. (до 65-ї річниці депортації етнічних українців з Польщі та поляків з України) // Галичина. – 2011. - №18-19. – С.258-262.
96.Цепенда І. Ставлення польської політичної еліти до ідеї української державності в роки Другої світової війни // Галичина. – 2001. - №7. – С.101-106.
97.Цепенда І. Таємниця загибелі генерала Кароля Свєрчевського та «рука Кремля» в операції «Вісла»: один погляд на дві проблеми // Галичина. – 2002. - №8. – С.140-146.
98.Комар В., Мосорко М. Сучасна польська історіографія українсько-польських відносин 1939-1944 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №19. – С.122-128.
99.Крутофіст Р. Польсько-радянські відносини в Галичині в умовах завершення Другої світової війни (1944 – початок 1945 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2007.- №12-13. – С.87-92.
100.Марущенко О. Українсько-польські відносини в роки Другої світової війни: Матеріали до бібліографічного покажчика // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2002. - №6. – С.193-204; 2003. - №7. – С122-132.
101.Монолатій І. «Все стало нашим»: міжетнічні взаємини в Коломиї за першої радянської окупації (1939-1941 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2008. - №14. – С.27-35.
102.Самборський Є. Депортації поляків із Західної України в 1944-1946 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №20. – С.213-219.
103.Цепенда І. Підготовка операції «Вісла»: польська комуністична влада у пошуках правового та пропагандистського «обґрунтування» депортації українців // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2000. - №3. – С118-124.
104.Цепенда І. Джерела до історії українсько-польських стосунків 1944-1947 рр. у фондах центральних архівів Республіки Польща // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2001. - №4-5. – С.167-174.
ІІІ. РАДЯНСЬКИЙ (соціалістичний ) період (1947 – 1991 рр.).
105. Геник М. Ідея польсько-українського порозуміння у політичній думці Юзефа Лободовського // Галичина. – 2001. - №5-6. – С.296-301.
106.Геник М. Польський вектор зовнішньополітичної діяльності державного центру УНР в екзилі // Галичина. – 2005. - №11. – С.209-211; 2006 – 2007. - №12-13. – С.214-222.
107.Геник М. Проблема співпраці польського та українського опозиційних антитоталітарних рухів // Галичина. – 2010. - №17. – С.257-264.
108.Геник М. Українське питання в програмах польських політичних партій у період трансформації (1976-1991 рр.) // Галичина. – 2011. - №18-19. – С.327-333.
109.Геник М. Історіографія польсько-українських відносин другої половини ХХ ст. // Галичина. – 2012. - №20-21. – С.452-466.
110.Геник М. Роль народної дипломатії в інституціоналізації українсько-польського примирення // Галичина. – 2013. - №22-23. – С.446-454.
111.Геник М. Лібералізація політики Польщі стосовно національних меншин (1975-1991 рр.) // Галичина. – 2016. - №28. – С.207-219.
112.Сенич М. Проблема польсько-українського кордону в політичних концепціях паризької «Кultury» // Галичина. – 2011. - №18-19. – С.334-340.
113.Стецюк Н. Українське суспільно-культурне товариство в Польщі: проблеми становлення // Галичина. – 2006-2007. - №12-13. – С.407-414.
114.Стецюк Н. Громадсько-політична діяльність українців у Польщі (1947-1989 рр.) // Галичина. – 2012. - №20-21. – С.319-328.
115.Цепенда І. Відгомін «хрущовської відлиги» у Польщі та її вплив на етнополітичне становище української меншини (1955-1958 роки ) // Галичина. – 2001. - №5-6. – С.372-377.
116.Геник М. Польсько-українське примирення в політичній думці Лєшка Мочульського // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2009. - №16. – С.92-99.
117.Геник М. Польсько-українське примирення в політичній думці Єжи Таргальського / Юзефа Дарського // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №19. – С.62-68.
118.Геник М. Польсько-українське примирення в політичній думці Анджея Іздебського // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №20. – С.132-137.
119.Геник М. «…Nasi wrogowie czy Bracia ?» Польсько-українське примирення в політичній думці Богдана Скарадзінського / Казімежа Подляського // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2012. - №21. – С.106-112.
120.Геник М. Конструювання нового геополітичного устрою Центрально-Східної Європи у програмних положеннях Ліберально-демократичної партії «Niepodleglosc» // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.212-219.
121.Геник М. Утвердження ідеї української державності в політичних концепціях польської опозиції // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2014. - №25. – С.99-107.
122.Сагайдак О., Стецюк Н. Національно-культурна діяльність українців у Польщі (1947-1989 рр.): Польська історіографія // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2012. - №21. – С.143-150.
123.Стецюк Н. Український національно-визвольний рух й етнічні українці Польщі ( кінець 1940-х рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2009. - №15. – С.68-71.
124.Стецюк Н. Роль Українського суспільно-культурного товариства в розбудові української освіти й культури в Польщі (1956-1989 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2010. - №17. – С.168-172.
125.Стецюк Н. Суспільно-політичні передумови консолідації українців у Польщі (1940-і – 1950-і рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2012. - №22. – С.125-134.
126.Стецюк Н. Джерела до вивчення національно-культурного життя українців у Польщі (1947-1989 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. С.310-317.
127.Стецюк Н. Релігійне життя українців у Польщі (1947-1989 рр.) // вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2014. - №26. – С.86-93.
128.Геник М. Проти привидів минулого: започаткування методу народної дипломатії у процесі польсько-українського примирення // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2006. - №1. – С.105-114.
129.Геник М. Роль польських і українських опозиційних партій у процесі міжнаціонального примирення // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2007. - №2-3. – С.118-123.
130.Геник М. Проблема польсько-українського примирення в діяльності еміграційного уряду Польщі в Анжерсі // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2011. - №4-5.- С.154-159.
131.Сенич М. Між Берліном і Парижем: співпраця Богдана Осадчука і Єжи Гєдройця // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2013. - №6-7. - С.204-212.
ІV. ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ (ДЕМОКРАТИЧНИЙ) ( від 1991 року)
132.Федорчак П., Федорчак Т. Участь покутян у розвитку українсько-польських взаємин: культурологічний аспект // Галичина. – 2013. - №22-23. – С.283-287.
133.Борковський К. Польща у зовнішній політиці України // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.236-252.
134.Геник М. Проблеми міжнаціонального примирення в діяльності президентів України й Польщі // Вісник Прикарпатського університету. Історія.- 2008. - №14. – С.87-92.
135.Куницький М., Обухова О. Політика Польщі щодо України наприкінці 1980-х – 1990-х років // Вісник Прикарпатського університету. Історія. - 2009. - №16. – С.86-92.
136.Середюк М. Українсько-польські відносини: діяльність Об’єднання українців у Польщі в культурній сфері (1989-2001 рр.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №20. – С.219-224.
137.Середюк М. Розвиток польсько-українських освітніх відносин у 1991-2009 рр. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2013. - №23-24. – С.446-452.
138.Федорчак П. Розвиток українсько-польського наукового співробітництва на рубежі ХХ-ХХІ ст.. // Вісник Прикарпатського університету. Історія. – 2011. - №19. – С.75-80.
139.Геник М. «Quo vadis!» : українсько-польське примирення у пост-біполярний період // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2013. - №6-7. – С.130-136.
140.Роїк Н. Українсько-польське міжрегіональне й транскордонне співробітництво // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2011. - №4-5. – С.186-190.
141.Роїк Н. Місцевий прикордонний рух – поштовх до розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2013. - №6-7. – С.194-203.
V. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН
142.Гудь Б. Методологічні засади дослідження причин українсько-польських конфліктів ХІХ – першої половини ХХ ст. // Галичина. – 2006-2007. - №12-13. – С.189-196.
143.Ільюшин І. Деякі теоретичні проблеми дослідження українсько-польських відносин ХХ століття // Галичина. – 2008. - №14. – С.102-108.
144.Федорчак П. Сучасні вчені про українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст. // Галичина. – 1998. - №2. – С.181-182.
145.Федорищак Х. Порівняльний аналіз досліджень «Політика пам’яті» та «Історичної політики» в Україні та Республіці Польща // Вісник Прикарпатського університету. Політологія. – 2016. - №10. – С.117-124.
Ярослав Галущак
провідний бібліотекар
Комментариев нет:
Отправить комментарий