"...Над рідним простором Карпати – Памір, Сліпуча і вічна, як слава, Напружена арка на цоколі гір – Ясніє Залізна Держава!" (Олег Ольжич)
«…побудувати новий лад на Сході Европи й Азії... Цей лад мусить бути побудований на системі незалежних держав кожної нації на своїй етнографічній території. Здійснити цей лад можна тільки в безпощадній боротьбі з імперіялістичними правлячими верхівками, тільки шляхом національної революції. … Поневолені народи Сходу виступили на шлях цієї священної боротьби…» (Звернення 1-ї Конференції Поневолених Народів Сходу Европи й Азії, 23-26 листопада 1943 р.; опубл.: Україна проти Москви (Збірка статей). — Видання ЗЧ ОУН, 1955. — С. 170. — Бібліотека Українського підпільника, ч. 2)

Пошук на сайті / Site search

02.02.2021

Фотій Карсицький: «Гість із Запоріжжя»

Історичне полотно художника Фотія Красицького – «Гість із Запоріжжя». Існує два варіанти даної картини – перший написаний у 1901 р. (зберігається у Національному музеї у Львові), другий варіант – авторське повторення, виконане Красицьким у  1916 р. (знаходиться в експозиції Національного художнього музею України).

«Гість із Запоріжжя» (1901 р.) – екзаменаційна робота художника при закінченні художньої школи при Академії мистецтв у Петербурзі. У 1905 р. картина експонувалась на Всеукраїнській виставці у Львові. Після чого Наукове Товариство імені Тараса Шевченка одразу придбало полотно і незабаром воно посіло своє місце в постійній експозиції у Національному музеї Львова.

«Гість із Запоріжжя»- один із найпоетичніших творів українського живопису на козацьку тематику. Історичну тему твору митець вирішив у побутовому плані. На картині бачимо такий сюжет: у літню днину господар (ймовірно, пасічник) приймає у своєму садку шановано гостя –  козака-запорожця, який сидить біля нього з бандурою і розповідає про своє життя чи то грає на інструменті.

Перед ними на траві розстелена скатертина з частуванням. Також бачимо, що дружина господаря привела дівчинку і хлопчика (скоріш за все, онуків), щоб познайомити з почесним гостем. Цікавий момент – погляди усіх персонажів картини зосереджені на маленькому хлопчику у білій сорочці, який тримає у руках шапку та зніяковів від уваги незнайомця. А його старша сестра, навпаки, поводиться у цій ситуації вже досить впевнено.

Сам сюжет і майстерно зображений ліричний пейзаж навівають в глядача відчуття спокою, родинного затишку. Важливу емоційну складову також відіграє колорит, побудований на гармонійному поєднанні відтінків зеленого, вохристого та червоного кольорів.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

..."Святая Земля" – прототип всех остальных, духовный центр, которому подчинены остальные, престол изначальной традиции, от которой производны все частные ее версии, возникшие как результат адаптации к тем или иным конкретным особенностям эпохи и народа.
Рене Генон,
«Хранители Святой Земли»
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти