Справді, писав. Але є кілька «але», про які воліють не згадувати.
Перше. Історик видав перший том «Історії України-Руси» у 1898 році...
Друге. Вже у 1907 році, готуючи до перевидання 4-й том «Історії України-Руси» як opus magnum, Грушевський почав свідомо відмовлятись від «двочленки» «Україна-Русь» та «україно-руський», залишаючи терміни «Україна» та «український».
На це свого часу звернула увагу одна із чільних дослідниць спадщини Грушевського Світлана Панькова. Готуючи передмову до 4-го англомовного тому «Історії України-Руси», вона уважно вивчала рукописи та помітила, як Грушевський на друкованих аркушах першого видання (1903) у назвах розділів та тексті виправляв власноруч "Україна-Русь" на "Україна", а "українсько-руський" – на "український".
Про це дослідниця докладно написала. Українською мовою передмова до 4-го англомовного тому побачила світ як стаття: Панькова С. Четвертий том "Історії України-Руси" Михайла Грушевського: між двома "українськими крилами в могутнім національнім леті" // Михайло Грушевський. Студії та джерела. Кн. 1. – Київ, 2019. – С.59–100. - http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/item/0006984
Для тих, кому нема часу проглядати всю велику статтю, наведу кілька цитат:
С.85
«Це був той час, коли поступово, але послідовно М.Грушевський покінчує з рутенством, відмовляється від двочленного терміна “Україна-Русь”, сконструйованого О.Барвінським та поширеного В.Антоновичем і О.Кониським, та переходить від терміну «Україна-Русь» до «України», від «українсько-руський» до «український», а тому і попередні, і нові форми зустрічаються на сторінках четвертого тому.
Принципово новим у 2-му виданні ІV тому стало впровадження автором нової термінологічної формули: «українсько-руський» у назвах глав і тексті (хоча і не всюди) він власноруч виправляє на «український».
Розвій українського національного життя на початку ХХ ст. вплинув на впровадження вченим термінологічних новацій: поширення топоніма «Україна» та етноніма «українці» в статусі національного імені. Як будівничий модерної української нації М.Грушевський послідовно підкреслював, що «самоусвідомлений народ не може залишатися без імені».
Окрім перших томів «Історії України-Руси», М.Грушевський широко вживав формулу «Україна-Русь», «українсько-руський» у виданнях НТШ, концептуальній статті «Звичайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства» (1904). За спостереженнями С.Плохія, саме ця стаття стала останньою для поширення цього терміна. Уже в «Очерке истории украинского народа» (1904) вчений відмовився від «України-Руси» на користь «України» (Плохій С. Великий переділ. Незвичайна історія Михайла Грушевського. — С. 179).
С.86-87:
Одночасно з впровадженням нового терміна до наукового обігу, вчений активно виступав за вкорінення його в суспільно-політичній сфері, зокрема, в назві новопосталого українського клубу австрійського парламенту.
У статті «Геть з рутенством!» він наголошував: «З термінами “руський”, “ruthenisch”, “малоруський”, “український” зв’язана ціла скаля національного поступу, ціла еволюція національної української ідеї […]. Сформування в теперішній хвилі “Українського” (ukrainisch) клубу в віденськім парламенті було б величавою маніфестацією новочасного українського руху, одності українського народу, солідарності українства австрійського і російського, і се скріпило б моральні сили як того, так і другого, – як українського руху в Росії, так і нашого національного поступу в Австрії».
Єдине національне ім’я пов’язує зі спільними коренями та безперервністю історичного життя українського народу.
Термінологічні ініціативи М.Грушевського відразу викликали дискусію в наукових колах, сфокусували на них увагу й діячі правомонархічного табору. Один із його представників, А.Стороженко, наголосив, що з початку ХХ ст. всюди, «на кожній сторінці українофільських друкованих органів замайоріли тисячі слів: “Україна”, “український”; запанувала “українська” мода. Проф. Грушевський запровадив навіть звичай зубоскалити над малоросіянами, які називали себе цим народним іменем, беручи в лапки буцімто їхні слова: “ми також малороси”."
Комментариев нет:
Отправить комментарий