Сергій Чаплигін: Ів Лакост і журнал "Геродот"

З діяльністю французького географа Іва Лакоста геополітика  в післявоєнній Європі отримала свою інтелектуальну легітимність. І невдовзі вона стає офіційно визнаною в якості політологічної дисципліни, що допомагає в комплексному аналізі ситуації.

В 1976 році Ів Лакост заснував журнал географії і геополітики "Геродот", в якому почав публікувати геополітичні тексти. 

Тут потрібно підкреслити, що Лакост був близький до лівих політичних кіл, тоді як до нього  геополітикою в Європі займалися досить маргінальні праві, націоналістичні кола. Це, в тих умовах,  сприяло легітимізації і поширенню геополітичного знання, постановці перед європейськими інтелектуалами  важливих глобальних і регіональних проблем геополітики.

Щодо журналу "Геродот". Він є результатом колективної праці, яка включає в себе досьє присвячене геополітичній проблематиці того чи іншого регіону, який відіграє важливу роль у світовій політиці.

Кожен номер «Геродоту» будується навколо трьох елементів:

1. Карти, як первинної форми осмислення простору. Що при правильному прочитанні дає досить повну інформацію, яка дозволяє самостійно зробити правильний висновок.

2. Історії. Адже будь-який простір формується і освоюється людьми. Тому потрібно знати все, що відбувалося раніше між цими людьми в цьому просторі. Також  геополітичні уявлення пов'язують територію з її минулим, відповідно  безліч конфліктів між групами людей викликані тим, що кожна з них вважає, що саме вона перша оселилася на даній території.

3. Кордони, які представляють собою найважливіші орієнтири. Саме вони відображають співвідношення конкретних сил в конкретний момент. Не буває вічних кордонів, вони встановлюються, переносяться, уточнюються в процесі історії. Крім того, поряд з офіційними державними кордонами існують більш розмиті, але зате більш стабільні, розмежування - між релігіями, цивілізаціями, традиціями, зонами торгівлі…

Два моменти практичної геополітики, які варто нам запозичити в геополітичній школі Лакоста.

Це:

1. «Геополітичне уявлення» -  як інструмент аналізу політичних конфліктів. «Результат» - «історія» - «передісторія» - «причини».  Обговорення результатів конфлікту, а потім детальне вивчення його історії і виявлення причин.

2. «Внутрішня геополітика» - де головним об'єктом дослідження є не держава в цілому, а її  території та, відповідно, регіональні конфлікти на цих територіях. 

P.S. Журнал «Геродот» https://www.herodote.org/spip.php?page=liste