Софія Дніпровська: Не помилитися в оцінці причин розпаду РФ!

 Якщо Союз завалили санкції, дешевша нафта і 15 тис. 200-х з Афгану, то чому він тоді не гигнувся раніше? Адже соціально-економічні проблеми епохи "санкцій" не йшли ні в яке порівняння з нестатками 30-х і 40-х, коли мільйони людей в СССР буквально пухли з голоду, а в одній тільки фінській війні за 3(!) місяці було вбито вдесятеро(!) більше, ніж за 10(!) років афганської. Про ВОВу я взагалі мовчу. Там десятки мільйонів пропало.  

Але тоді совок і не думав ламатися і здаватися на милість буржуїнів - броня крєпка і танки були бистрі. А як тільки "совєцькі люди" трохи наїлися, прибарахлилися, повилазили з землянок, бараків, комуналок і халуп - тут усе й рухнуло. 

Де логіка? А логіка проста: санкції, падіння цін на нафту і затяжна локальна війна не були самостійними чинниками поразки червоної Москви. Якщо вони й зіграли якусь роль, то це була роль каталізаторів процесів, запущених іншими подіями. І тільки в сукупності й у синергії з цими процесами могли стимулювати "перестройку" і все, що за нею послідувало. 

І це підтверджується фактом існування цілого оберемка диктаторських режимів, які роками й десятиліттями сидять під санкціями і не чешуться (включно з режимом Путіна і С. Хусейна, що вмер аж ніяк не від санкцій, а від наземної операції сил НАТО). 

Зацикленість на "канонічних" причинах поразки СССР у Холодній Війні (які добре корелюють з гуманістично-індивідуалістичним світоглядним комплексом західної й прозахідної публіки, але не відображають усього спектра історичних реалій) веде до вибору хибної стратегії поводження з РФ, що попри спадкоємність, суттєво відрізняється від Союзу епохи Застою, і марних витрат часу й матеріальних ресурсів.