«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
«Осмислювати сутність людського буття» – одне з найголовніших призначень мистецтва, та в цьому відношенні все мистецтво є певною мірою лірикою. Але картини цієї серії до осмислення «сутності буття» мають дуже віддалене відношення, а сама назва серії, безумовно, має іронічний підтекст. Серія не обмежена певною тематикою чи кількістю картин. Я давно почав працювати над нею, та продовжую роботу і сьогодні. Мене цікавлять у цій серії ті межі картини, які утворюються при зіткненні різних смислових, часових та стилістичних контекстів. Взагалі я вважаю, що все сучасне мистецтво – це, в першу чергу, мистецтво роботи із контекстом. У цій серії традиційні назви картин у поєднанні з іронічними сюжетами та експресіоністичною манерою виконання дають можливість по-новому подивитися на картину, яка, на відміну від живопису, швидше жива, ніж мертва.
Володимир Єршихін
Київ, 25 травня 2016 року
“To comprehend the substance of being” is one of the paramount purposes of art. In this respect all art is lyric to a certain extent. However, paintings of this series have little to do with “comprehension of the substance of being”, and the title of the series has an underlying ironical message. The series is not limited by a specific topic or the number of artworks. I started working on it a long time ago, and continue working on it today. My particular interest in this series is a possibility to explore different facets of an artwork that appear with the collision of various semantic, stylistic and time contexts. In general, I believe that all contemporary art is first and foremost the art of working with a context. In this art series traditional titles of artworks combined with an ironical theme and an expressionist manner of execution make it possible to look at an artwork from a new angle, at an artwork, which is, contrary to painting, rather alive than dead.
Volodymyr Yershykhin,
Kyiv, 25 May 2016
Подобається
Подобається
У захваті
Ха-ха
Овва
Сумно
Злість
Центр сучасного мистецтва Івано-Франківська https://www.facebook.com/csmstanislaw/
Комментариев нет:
Отправить комментарий