Костянтин Рахно: Палоці: нащадки наших ворогів

Привертає увагу, з якою старанністю краєзнавці — цей бридкий пережиток Совєтського Союзу — переписують химерні й екзотичні власні назви казахів і башкирів, із яким замилуванням вони розказують про «нещасних» печенігів і половців, які потерпали від «жорстоких» русинів, як уперто вони переповідають брехні про «половецькі зимівники», осідання й асиміляцію. 

Остання взагалі видається неймовірною. Бо, якщо прийняти їхні вигадки за щиру монету, то, щойно осіли хозари, як мають прийти печеніги, за ними — чорні клобуки з берендеями, а варто тим осісти й трохи призвичаїтися, як підселюються половці, далі — татари. Тобто в тюркомовної групи немає потреби забувати власну мову й приймати іншу, немає необхідності переймати звичаї, змінювати етнічне самоусвідомлення, адже увесь час підтримується побутування тюркського мовлення, до складу поселенців вливаються нові й нові групи їхніх неасимільованих одноплемінників, для спілкування з якими  слов»янська зовсім не потрібна, а культура навіть зайва.

Якщо їм повірити, то чи не видасться дивним, що українці зберегли європеоїдний вигляд, що вони говорять слов’янською мовою практично без тюркізмів, зберігають слов’янську  та навіть праслов’янську культуру і нічим не нагадують ті групи росіян і мадяр, які походять від половців, — ні мовно, ні культурно, ні антропологічно?!!

Палоці (Palóc) — закрита гірська етнографічна група на півночі Угорщини, котру пов’язують із асимільованими половцями. Перша письмова згадка про етнос сягає 1784 року. А популяризував культуру палоців угорський письменник і політик Кальман Мікст книгою «Добрі люди палоці» у 1882 році. Палоцьке село Голоке («Воронячий камінь»), де кипчаки щороку святкують свій фестиваль, занесене 1987 року до світової спадщини ЮНЕСКО. Звертає на себе увагу абсолютна відмінність їхніх монголоїдних облич і комплекції від типово українських. Вони славляться мистецтвом вишивки по шкірі, хоча й зазнали значного впливу словаків і угорців. Одяг має угорські риси, але радше нагадує вбрання ашкеназі, в етногенезі яких тюркомовні народи, насамперед, половці, взяли вирішальну участь. Міміка палоці теж українцям невластива.

Ну, хоч хтось козака чи козачку нагадує? Якби в Україні мешкали нащадки половців, як цього хочеться божевільним краєзнавцям і решті вкраїнофобів, то вони б зовні виглядали ось так, як палоці. Схоже б одягалися, мали б такі ж обличчя. І століття так до XVIІI як мінімум розмовляли б кипчацькою…