«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Od momentu powstania czasopisma Nowy Prometeusz jego wersja drukowana jest wersją pierwotną.
Nowy Prometeusz jest czasopismem specjalistycznym, dotyczącym stosunków politycznych, kulturowych, gospodarczych i wyznaniowych na obszarze Europy Wschodniej, Azji Środkowej i basenu Morza Czarnego.
Inspiracją do stworzenia czasopisma były takie tytuły jak: Prométhée, a następnie La Revue de Prométhée wychodzące w Paryżu w latach 1926 – 1940 dzięki wsparciu ówczesnych polskich władz. Prometeizm, choć dziś z oczywistych względów nie aktualny w oryginalnym znaczeniu jako ideologia i praktyka polityczna, może stanowić wzór rozwijania badań i popularyzowania wiedzy o Europie Wschodniej, Azji Środkowej i basenie Morza Czarnego w Polsce.
Na łamach Nowego Prometeusza będą publikowane, inicjowane m.in. przez redakcję, debaty z udziałem polskich i zagranicznych ekspertów na tematy związane wielowymiarową obecnością Polski na wyżej wymienionych obszarach. Zamieszczane będą również materiały dotyczące ważnych dla Polski procesów transformacji różnych dziedzin społecznego i politycznego oraz rozwoju relacji tych państw zarówno z Zachodem, jak pomiędzy sobą. Czasopismo będzie źródłem wiedzy i miejscem dla dyskusji na tematy historyczne oraz platformą służącą wzbogacaniu wiedzy i uzupełnianiu tradycji polskiej myśli politycznej z okresu międzywojennego. Nowy Prometeusz stawia sobie za cel przybliżanie postaci, które w ruchu prometejskim i polityce tego okresu odegrały istotne role.
Rada naukowa czasopisma „Nowy Prometeusz”:
Prof. Jan Jacek Bruski (Uniwersytet Jagielloński)
Prof. Selim Chazbijewicz (Uniwersytet Warmińsko-Mazurski)
Prof. Saławat Ischakow (Instytut Historii RAN)
Dr Adolf Juzwenko (Zakład Narodowy im. Ossolińskich we Wrocławiu)
Prof. Marek Kornat (Instytut Historii im. T. Manteuffla PAN)
Płk Tadeusz Krząstek (Uniwersytet Warszawski)
Prof. Hiroaki Kuromiya (Indiana University Bloomington)
Dr Ireneusz Piotr Maj (Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi)
Prof. Andrzej Nowak (Uniwersytet Jagielloński)
Prof. Tadeusz Świętochowski (Columbia University)
kontakt do Redakcji:
ul. Oboźna 7/55
00-332 Warszawa
tel. 22 55 21 888
nowy.prometeusz@domkaukaski.org
Redakcja:
Hijran Aliyeva-Sztrauch — redaktor naczelna
hijran.aliyeva@domkaukaski.org
Aleksandra Gryźlak — redaktor
a.gryzlak@uw.edu.pl
Tadeusz Iwański — redaktor
iwtadeusz@o2.pl
Redaktorzy językowi:
Diana Brutyan – język rosyjski
Janina Wójcik – język polski
Bolesław Jaworski – język angielski
Redaktorzy merytoryczni/komitet redakcyjny:
Zaur Gasimov – Kaukaz, Turcja
Giorgi Mamoulia – Kaukaz, Rosja
Jan Malicki – Polska, Europa Wschodnia
Wołodymyr Komar – Europa Wschodnia
Bahyt Sadykowa – Azja Środkowa
David Kolbaia – Kaukaz
Nasiman Yaqublu – Kaukaz, Turcja
Zapraszamy do lektury.
http://www.studium.uw.edu.pl/?content/110
Комментариев нет:
Отправить комментарий