Олег Гуцуляк: А ми переможемо всупереч пактів!

Ми знову йдемó – на порозі досвітних
леліємо образ свободи і Бога.
Здіймаються душі у небо зі злітних,
за обрій лягає для серця дорога...

Нехай нас чекають важкі переправи,
нехай перевали із гострим камінням!..
Ми знаємо – там, де каяльнії трави,
там поле для битви зла зі сумлінням.

Ми сходимо тільки до храму і Сонця.
Легкі в нас пісні і жінки у нас відьми.
Надбає рятунок в дитячій долонці
промінчик надії – вільним і рідним.

Ми хочемо й будемо попри злотнечі!
Ми вдаримо градами й смерчами гадів!
Титанами правди пригнічені плечі
розправимо наступом у авангарді...

І зникнуть в проваллі історій і трактів
останніх імперій останні пророки...
А ми переможемо всупереч пактів –
we are the others – карбуємо кроки.