«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
2. Предложил людям этическую стратегию поведения: поступай как сводный человек, игнорируя антиконституционную узурпацию власти. Подобную стратегию так и не смогла выработать оппозиция, играя все время по правилам власти, поэтому и проигрывала. Иначе говоря, Александр Габышев сделал то же самое для России, что Махатма Ганди для Индии. Общим в их стратегии является ненасилие, но есть и различия. Ганди предлагал пассивное сопротивление, Габышев – активное игнорирование незаконных властей: нужно не бездействовать, а активно действовать так, как если б их и не было.
3. Обратил действие архетипа русского менталитета, и это вызвало тектонический сдвиг в общественном сознании. Я имею в виду архетип воли.
Если в западной традиции свобода реализовывалась в защите прав от произвола власти, то в России – в том, чтобы вырваться на волю: оставить свой дом, отправится на новые дикие земли, где не достанет власть. Рано или поздно власть все равно настигала, и тогда приходилось бежать дальше. Так и шла колонизация Сибири.
Будучи сибиряком, Александр Габышев прекрасно понимает русский менталитет, но при этом свободен от его ограниченности. Это и позволило ему обратить действие архетипа воли. Вместо того чтобы убегать, он реализует свободу в том, чтобы идти в самый центр империи. Изменив вектор человеческих стремлений, он придал архетипу воли новый характер, в силу чего стремление к воле более не рассеивало импульсы людей по мере их бегства, а наоборот, фокусировало их в намерении действовать свободно. Дабы воплотить в реальности эту трансформацию архетипа, ему действительно нужно было самому пешком идти в центр, набираясь силами от людей. И это не просто метафора, ибо его поход уже сам по себе вызывал изменение сознания людей.
Комментариев нет:
Отправить комментарий