Микола Бандрівський: Поділля у складі Османської імперії

З яких причин значні частини сьогоднішніх Тернопільської, Чернівецької і Хмельницької областей, майже три десятиліття, перебували у складі османської Туреччини..?

 Сьогодні Туреччина щораз більше нарощує свою військову могутність і вже невідомо: буде вона (Туреччина) для України другом, чи ворогом...

Дехто з нас вже призабув, що триста років тому, гетьман Дорошенко переконав османського султана Мегмеда ІV утворити потужний військово-політичний союз проти Московії і Польщі, і взяти Україну під свій протекторат. Згідно з цим Договором, який був ухвалений на Корсунській Раді 1669 року, Україна зберігала повну автономію, право вільного вибору гетьмана, була повністю звільнена від данини і отримувала, від турків, військову допомогу для з"єднання усіх українських земель в єдину державу під владою Війська Запорозького.

Спільна реалізація цього важливого мегапроекту, розпочалася  вже через три роки, коли дві об"єднані: українська і турецька армії, під особистим проводом своїх очільників - правобережного гетьмана Петра Дорошенка і османського султана Мегмеда ІV, рушили на Поділля, громлячи, один за одним, польські гарнізони у тутешніх фортецях.

Впродовж тижня боїв, в серпні 1672 року, впав Кам"янець-Подільський та прилегла округа, а вже 2 вересня султан Мегмед ІV здійснив п"ятничний намаз у колишньому кафедральному соборі Кам"янця.

Замість ліквідованого "Подільського воєводства" Речі Посполитої, було утворено Подільський ейялет (пашалик) на чолі з Галіль-пашою, який зайняв посаду бейлербея, тобто, губернатора. А ще через вісім років до цього еялету була приєднана Чортківська округа на Тернопільщині, а сам Чортків став осідком османського паші.

У тому всьому, є кілька речей, на які хотів би окремо звернути увагу:

По-перше, турецька адміністрація і її військо, поводилося досить пристойно і коректно з українцями Поділля: ніхто нікого не грабував і не палив, новоприбулі мусульманські чиновники лояльно ставилися до  Православної Церкви, а турецькі яничари здійснювали охорону краю (!) від татарських набігів;

По-друге, для всіх тутешніх українців була скасована панщина. На території утвореного пашалику, станом на 1681 рік, проживало близько 40 тисяч мешканців, а у самому Кам"янці-Подільському було 280 українських родин, які повністю зберегли своє колишнє самоуправління. Крім того, константинопольський Патріарх призначив для українського населення Подільського пашалика, православного єпископа;

І, по-третє (хоча це й малосуттєве): перші кав"ярні в Кам"янці-Подільському відкрилися на два роки раніше, аніж у Відні і у Львові (так, станом на 1681 рік у згаданому Кам"янці вже працювало вісім кав"ярень).

... Сьогодні, мандруючи Подільськими Товтрами, петляючи поміж ярами і байраками Борщівщини, Чортківщини та Заліщанщини, що на самому півдні Тернопільщини, то тут, то там натрапляєш на, до половини вгрузлі у землю, надмогильні вапнякові плити з напівстертими арабськими написами. Оце вони і є - німі, вже, свідки того 27-літнього періоду, коли почав було, реалізовуватися сильний і перспективний союз козацької шаблі і турецького ятагана...