Для скіфа кінь був бойовим товаришем. Його вузду прикрашали візерунками, магія яких мала захистити коня. А коли хазяїн помирав, разом із ним ховали і коней. Можливо, за уявленнями скіфів кінь мав доправити хазяїна до іншого світу.
У скіфських курганах археологи знаходять золоті, срібні та бронзові оздоби кінської вузди. До таких речей належить і унікальна прикраса голови коня з кургану поблизу села Гюнівка Запорізької області. Це ажурна пластина, що була закріплена (як аплікація) на шкіряній основі, пофарбованій синім та червоним.
На пластині, яка має вигляд сегмента (напівкола), окресленого хвилястою лінією з листочками та пагінцями, відтворено багатофігурну композицію. Центром її є зображення дерева, яке розділяє простір на дві частини. Праворуч від нього – вершник на коні. У тварини вигнута шия, зігнуті в колінах передні ноги не торкаються землі. Фігура людини зображена впівоберта, голова – у профіль. Привертає увагу обличчя з гротескно великим носом. Персонаж одягнений у сорочку чи куртку, підперезану поясом, що підкреслює тонку талію, штани, які щільно прилягають до ніг, та короткі чобітки. У чоловіка широкі плечі; у правій руці він тримає лук, а лівиця лежить на гориті (так зручніше діставати стрілу). Ліворуч від дерева – олень. Його голову увінчують пишні роги, які нагадують дві гілки з пагонами. У спині тварини стирчать дві стріли.
Щоб «прочитати» сюжет, звернімось до осетинського епосу «Нарти», корені якого сягають міфів іраномовних племен – скіфів та сарматів. Нарти – це легендарна спільнота богатирів, у якій найславетнішим був рід воїнів (Ахсартагката). Один із них, на ім’я Сослан, був богатирем, народженим із каменю. Він уславився як єдиний серед живих, хто зумів потрапити до царства мертвих і повернутися назад. У нартівських оповідях є чимало сюжетів, пов’язаних з оленем: це і жертовна тварина, і важлива здобич на полюванні, і помічник у випробуваннях героя. Вважалось, що роги оленя мають життєдайну силу. Так, наприклад, нарт Сослан, переслідуючи під час полювання оленя, був заманутий в печеру, де олень обернувся красунею: виявилося, що це дочка Сонця Ацирухс , на якій Сослан згодом одружився.
Загальний зміст сцени на пластині, її ідея пов’язані з культом героїв, що панував серед скіфів. Дерево уособлює кордон між двома світами, олень – жертву, принесену для отримання дозволу на прохід до царства мертвих. Там, у потойбіччі, росте чарівне дерево Аза, і Сослан має здобути листя з нього. Кінь допомагає герою перенестись до царства мертвих і повернутись назад. Символом відтворення життя є буяння рослин.
------------------
У 1964 році поблизу кримського села Іллічеве у кургані, понівеченому під час Другої світової війни, археологи знайшли зім’ятими укупі золоті предмети скіфського часу. Завдяки ретельній роботі реставраторів предмети вдалося розібрати й відновити їх первинний вигляд. З’ясувалося, що там було кілька пластин, які прикрашали горит, нашийна прикраса (гривна) і ритуальний предмет у вигляді зрізаного конусу.На одній з пластин, що оздоблювали горит, бачимо сцену нападу хижаків на оленя: пантера (?) охопила лапами його за тулуб і вгризається у груди, орел дзьобає у хвіст, а змія у стрибку поцілює у пащу...
Є думка, що скіфські народи вважали оленя священною твариною. Припускають існування міфу про перетвореня на красеня-оленя одного з прабатьків скіфів. Адже невипадково перси називали всі кочові народи Степу саками – іменем, яке, вірогідно, походить від скіфського saka, «олень».
...Хижаки напали зненацька, коли олень відпочивав: атакували з повітря, накинулися із засідки, підступно повилазили з нір. Але красень не схилив голови, гордо підняв її до небес, навіть коли над ним нависла смертельна загроза. Ще мить – і підведеться він, стане на ноги, увіпреться у землю, похитне могутніми рогами небо (невипадково кожна гілочка його рогів – то птах) та, скинувши з себе підступну зграю нападників, стане вільним!
-------------------------
У 1969 році під час розкопок скіфського царського кургану Гайманова Могила поблизу с. Балки Запорізької області археологи знайшли в Північній гробниці схованку, де перебували священні для скіфських воїнів речі, серед яких виокремлюється ритон – посудина у формі рогу.
Ритон зроблений з чотирьох частин різного розміру, що мають форму зрізаного конуса. Унизу він оздоблений золотим наконечником із об’ємним зображенням голови лева; зверху – золотою пластиною із рельєфним фризом.
Нижню частину фризу утворює візерунок із рослинними мотивами та головами птахів. У верхній частині вирізняється трикутної форми стилізоване зображення чоловічого обличчя – із круглими очима, прямим носом і вусами. Над очима – два спіральні завитки, якими могли позначими роги, що вважались божественним символом. Можливо, це зображення відомого героя – предка скіфів Колаксая. Саме він одержав благословіння від богів на володіння землями Скіфії, саме від нього пішов рід скіфських царів.
Ритон був важливим атрибутом у вшануванні культу Колаксая, а також в обрядах, пов’язаних з військовою магією. Їх головною метою було удосконалення воїнської вправності, гартування звитяги та інших чеснот воїнів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий