Засновник і президент Всесвітнього економічного форуму в Давосі Клаус Шваб пропонує вибрати в якості суспільного ідеалу stakeholder capitalism, де «компанії виступлять довіреними особами суспільства».
Це, на його думку, є третя модель капіталізму, де першою є акціонерний капіталізм (shareholder capitalism) з його прагненням до прибутку, а другою моделлю – державний капіталізм (state capitalism), де форми розвитку економіки визначаються державою.
Акціонерний капіталізм, потрапивши під тиск фінансових інститутів знехтував соціальною функцією і відірвався від реальної економіки, а державний капіталізм став різновидом азіатського способу виробництва.
І тільки стейкхолдерський капіталізм змінює мислення людей, даючи зрозуміти, що їх успіх залежить від успіху суміжних соціальних груп. Такий метод дозволяє збалансувати соціальні інтереси.
Але для цього компанії повинні отримати право та можливість «вийти за межі своїх юридичних обов'язків», «аби відповісти на заклик суспільства» - поставити корпорації над державами і суспільством.
Теорія стейкхолдерського капіталізму по суті нагадує ті ж самі ідеї, що пропагувалися комунізмом, але в парадигмі іншої політичного мови.
Тобто мова йде про скасування інституту приватної власності і національної держави, підходів до вирішення економічних криз, перерозподілу сукупного суспільного продукту, проблеми масової бідності та інших тез із програми марксизму.
Але, якщо в марксизмі головним інструментом усуспільнення є держава, в якому пролетаріат, захопивши владу, просувається до її відмирання, то за Швабом основою системи мають стати приватні транснаціональні корпорації, для яких метою стає не отримання максимального прибутку, а контроль над збалансованістю виробництва і споживання.
Соціалістичні цілі досягаються методами капіталістичних монополій. Тільки замість слова «комунізм» поставлено слово «демократія», в ім'я досягнення якої допускаються обмеження свободи, розвитку та добробуту.
Звичайно, що подібна утопія зустріне масштабний опір. Тому глобалістський маніфест «Великого перезавантаження» буде просуватися жорстко аби задавити всі конкуруючі дискурси.
Тоталітаризм ХХІ століття полягатиме не тільки в контролі над людиною, а й формуванні таких середовищ, де людина, адаптуючись, набуватиме потрібних їм властивостей та змінюватиметься як вид.
Комментариев нет:
Отправить комментарий