Поиск по сайту / Site search

22.05.2023

Ноосферна історіософія Юрія Шилова

Ноосфера Вернадського, сучасна освіта і наука : під час випробувань і надалі :  до 160-річчя від дня народження В. І. Вернадського / за наук. ред. А. П. Самодрина. -- Київ–Кременчук : Вид-во «NovaBook», 2023. Т. 3. – 692 с. ISBN 978-617-639-399-3.

На масштаб книги (вже 3, проте особливого тому-щорічника) вказують установи, від імені яких її видано: НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ; КОМІСІЯ НАН УКРАЇНИ З НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ АКАДЕМІКА В. І. ВЕРНАДСЬКОГО; НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ З ВИВЧЕННЯ І РОЗРОБЛЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ІДЕЙ АКАДЕМІКА В. І. ВЕРНАДСЬКОГО.

А знаменність книги для України і Світу означена, зокрема, у Вступному слові до неї: А. П. Самодрин. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МИНУЛОГО І МАЙБУТНЬОГО У ПРОМЕНЯХ ГУМАНІТАРНИХ ІДЕЙ АКАДЕМІКА В. І. ВЕРНАДСЬКОГО. Де сказано й таке (с. 8, 19-22):

«(...) Значення ноосферної парадигми розвитку науки і освіти у працях В. І. Вернадського та його послідовників на фоні драматичних реалій історичного поступу цивілізації у ХХІ столітті розкрито В. В. Рибалкою. Цим вивищено ноосферну теорію історії Ю. О. Шилова й помічено культурно-цивілізаційний перехід як передумову для прилучення гуманітарної освіти до проєктування майбутнього в особистості. (...)».

 «...  Буде чи не буде знайдено легендарну бібліотеку Ярослава Мудрого, – але маємо вже принаймні три літературних раритети (архів Кам’яної Могили, «Веду словена», «Ріг-Веду»), які безперечно сягають ХІІ-V тис. до н. е. і підтверджують свідчення вавилонського історика Бероса, що найдавніші Святі Книги зберігаються в Скіфії, тобто в Степовому Подніпров’ї. Час вже опанувати нам цю фактологічну позицію», – закликає історик і археолог Ю. О. Шилов.

     На початок ХХ ст., коли народжувалася теорія ноосфери, світова наука й філософія вже визнавали ведичну основу цивілізаційної культури Старого Світу. І в творах В. І. Вернадського знаходимо посилання на збережену в Індії «Ріг-Веду» (гімни якої складалися протягом V–II тис. до н. е.), а також на вчення продовжувача її традиції Будди VІ ст. до н. е. Тодішньою новиною стало відкриття (перші публікації й міжнародне визнання у 1867–1881 рр.) в Македонії збірки обрядово-епічних пісень «Веда словена» VІІ–I тис. до н. е., найдавнішої з Вед.

     Ключові відкриття для здійснення цієї систематизації було зроблено в розвиток досліджень В. І. Вернадським аномальної зони Кременчуччини. Сучасні археологи відкрили тут і в прилеглих регіонах Наддніпрянщини таке, що становить головне зі зробленого Лабораторією у ноосферному розумінні основ цивілізації [Shilov Yuri. Ancient History of Aratta – Ukraine / Tim and Lee Hooker. Prefaces from the Translators. London – N. York: «Amazon», 2015. 469 p.].

     По-перше, з’ясовано історичну конкретику умовних понять «індо-європейська мовна спільнота» і «тандем трипільської і ямної археологічних культур» (5300–2350 рр. до н. е.) – їх утворила взаємодія людини і природи поблизу зручних переправ через Дніпро біля майбутнього Кременчука, а саме племен хліборобів араттів та скотарів аріїв. По-друге, союз Аратти і Аріану створив первинну, притому общинну (дорабовласницьку, відміну від вторинних Шумеру, Єгипту і т. д. з 3200–3000 рр. до н. е.) цивілізацію-державність. Її наявність засвідчили обрядово-епічні пісні араттської «Веди словена» й численні міста-калиці, – а започаткування тут гімнів арійської «Ріг-Веди» було призначено для супроводу перших курганів.

По-третє, звідси цивілізація Аратти–Аріану поширилась далі по світу. Це поширення мало універсальну природно-ноосферну, причому матріархальну основу (надалі обмежену патріархатом вторинних, рабовласницьких і т. д. цивілізацій).

По-четверте, ця основа мала циклічно-календарне підгрунтя, науковість якого тогочасні інтелектуали поєднали зі Спасительством – релігійно-філософським інститутом зняття протиріч в умовах зростаючої цивілізації.

     Ось як виглядає один з відкритих археологами початків поширення цивілізаційної ноосфери. Планування вулиць аратто-«трипільського» міста 3770–3640 рр. до н. е. біля с. Майданецьке на Черкащині передає образ ПраЯйця, ‘площа’-майдан якого містить у собі ПраМатір – фігуру жінки-породіллі. Ця космогонічно-космологічна міфологема «Веди словена» відповідає ‘Матінці’-Майці, яка народжує БОГА-Спаса-царя Колєду (младого Браху, Третього), молодшого за своїх братів Вішну та Сіву. 

     Родздво Колєди припадає на зимове сонцестояння з кульмінацією 25 грудня, коли починає прибавлятися день і на вранішньому небі з’являється Венера-Зоря. Опівночі БОГ-Творець-мандрівник Вішну надсилає новонародженому братові «Золоту Книгу з ясними зорями» – зодіакальний календар для навчення правильному життю. Цим календарем, ‘даром Колєди’, він і вся Майчина сім’я рятують людство від виродження. Спасіння відбувається не тільки через міфічні мандри й історичне розповсюдження воістину індо-європейського тандему Аратти-і-Аріану, але й через розбудову системи святилищ-обсерваторій. Українці та індійці досі називають такі святилища майданами, тобто ‘даними Майкою’. Найбільш відомі в Україні – на Хортиці, Полтавщині, біля с. Козаровичі під Києвом; всесвітньо відомими майданами є британський Стоунхендж і зауральський Аркаїм. Майдани в Індії будують донині. В основі її ведичної культури стоїть Трімурті: ‘Потрійний образ’ Брахми, Вішну, Шіви/Калі, осяяний жіночою енергією Майї.

     Історики філософії визнають дивовижну спорідненість її з міфічною Майєю та творчою енергією давньогрецької ‘іллюзії’, давньоіндійської майї, – тепер Лабораторія розв’язала цю наукову задачу. Розпочато роботу над проблемою взаємозв’язків ведичних Майки і Майї з біблійною Марією, Родздва Колєди «Веди словена» із Різдвом Христа «Євангелії». Його та Будду шанував В. І. Вернадський. Тож проблема наддніпрянського походження предків Будди VІ ст. до н. е., що визнається буддистами Тибету та Індії, розв’язується нині також. Тут теж відкрито певний фактаж всесвітнього значення.

     У VІІ ст. до н. е., спираючись на древню систему майданів, емісари грецьких торговців із сицилійського міста-держави Гела дісталися до будинів майбутньої Полтавщини (де й нині існують Буда, Будаки, Будища тощо),заклавши разом із ними місто-державу Гелон. Це свідчення давньогрецького «батька історії» Геродота підтверджують археологічні розкопки біля с. Більськ. За укріпленнями найбільшого в тодішньому світі «Більського городища (Гелону)» могли б вміститися разом Вавилон, Рим, Карфаген. Коли в 514 р. до н. е. війська Персії вдерлися в Скіфію, вони не змогли захопити Гелон і відійшли за Дунай. Офіційною причиною походу була помста перського царя за давнє вторгнення скіфів на землю будіїв близькосхідної Мідії... То була подія, резонансна для всього людства. Завдяки перемозі коаліції скіфів, будинів, гелонів на теренах Край-земе (>України) тут – у основі індоєвропейства, у центрі Європи, в найбільшому місті-державі античного світу Гелоні-«Більську» – донині збереглася традиція ведичної, общинної цивілізації Аратта (українські Артаплот/Ортополот, Оратів тощо). 

Але тодішні Персія й Греція занедбали її на потребу вторинної, рабовласницької цивілізації – і цей напрямок занедбання, навіть знищення основ намагається завершити нині Росія. Бо її керівництво надихається  марксистською ідеєю світової революції й тримається теорії історичного матеріалізму – тоді як Лабораторія дотримується фактів й успішно розробляє науково альтернативну, ноосферну теорію історії. [Шилов Ю. О. Ноосферна теорія історичного розвитку : стан і перспективи // Ноосфера Вернадського, сучасна освіта і наука : колективна монографія / За наук. ред. А. П. Самодрина. Київ–Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2022. Т. 2. C. 50–65].

     Гуманітарна освіта як універсальна мова історії людини і біосфери, скерована міжнародними інституціями Землі з утворенням нового діалогу Сходу (Індія, Китай...) і Заходу (греко-римська та християнська традиція) – це ноосферологічний рух до ноосферної цивілізації зі стратегічними проєктами. Цим утвердиться союз віри і науки в нашому минулому й пошириться освітньо на перспективу. Цим також маємо конкретний витік і української етносоціокультури, і цивілізованої історії її країни, і народу, й стратегічно визначеного цілеспрямованого контексту – Нооуніверсуму (...)».

    Шановні співвітчизники! Маємо тепер офіційно затверджену основу етноісторії та етнокультури нашої цивілізації. З'ясованої  за життєдайними, первинними Ведами та новітньою Ноосферною теорією вітчизняних дослідників, а не за вторинною Біблією та чужинською Теорією історичного матеріалізму зі смертоносними установками на "кінець Світу" і "Світову пожежу".  

     Шановні колеги! Завершено боротьбу, розпочату в 1972-1977 столичним Інститутом археології АН УРСР й продовжену ІА НАН України в 1995-2012-... (неякісною "критикою" публікацій Ю.О.Шилова, нищенням його монографії «Прабатьківщина аріїв» та музею «Аратта - Україна» тощо). То була боротьба традиції біблеїстів й істматівців зі становленням ведично-ноосферної традиції (див. мемуарні твори Ю.О.Шилова, зокрема «Брама Безсмертя», «HOMO SOVETICUS», «Край ушедших лет», трилогію романів-есе «Зерцало Грядущего»). І ця боротьба закінчилася офіційним, академічним визнанням відкритів "лжеучёного" (з позиції ІА) Ю.О.Шилова.

Шановні патріоти - професіонали й любителі історії! Раджу вам засновувати ваші твори на оприлюдненому Ю.О. Шиловим комплексі наукових, освітянських, публіцистичних, художніх творів, а не гаяти дорогоцінні час та зусилля на амбіціозні "відкривання америк" тощо.

---------------

Вельмишановні співвітчизники!

          Завершується певний цикл започаткованої мною дискусії про основи, стан та перспективи цивілізації людства, індоєвропейців, європейців, слов’ян, українців. 

          Загальновідома всесвітня система «+ : –», що має генераторний та вибухонебезпечний режими; відомо і те, що «кожен + має свій –, і навпаки». Я стараюсь триматися «+», проте робота моя зосереджена на його стику з «–» (дотримувачі якого всіляко заважають цій роботі, але ж додають до неї виразний фактаж). Право ініціювати загальнолюдські, як мінімум всеукраїнські. дискусії надає зроблене й закріплене у моїх книгах тощо (див. «Заповіт академіка»: К. та М.-К.-Мн., 2019) і прижиттєвих пам’ятниках (див. «Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область, Комсомольська міська рада».  – Київ-П., 2008; «Художник Виктор Прус». – М., 2020. – С. 27, 149, 244-247, 360-361). А ще – відчуття (у 74-? річному віці) старості й наближення природного фінішу, необхідності затвердження задля блага українців і людства спадщини історичного явища «Юрій О. Шилов». Явища, в якому сполучено (принаймні у 1975-1987) долі науковця та вантажника цегельні, – і це сполучення набуло якості (1975-2023-?) всесвітньо унікального дослідника курганів ЄврАзії (монографія Ю.Ш. «Прародина ариев» та ін.); засновника гіпотез > теорій про первинну, індоєвропейську цивілізацію-державність Аратту-і-Аріан й перехід її у основу вторинних цивілізацій Шумеру, Єгипту, Бгарати, Еллади («Джерела витоків української етнокультури», «Ancient History of Aratta – Ukraina», «Аратта – арийский рубеж» та ін.); про походження та етапи Спасительства як державотворчого стрижня – й не тільки індоєвропейських народів! – що, почавшись з «Ведою словена» у VII тисячолітті до Різдва Христа-Спасителя, включає й постхристиянське сьогодення та включить неоведичне майбуття. Ці новації спородили тепер життєдайну НТІ (ноосферну теорію історії Вернадського–Руденка–Шилова), альтернативну відносно смертоносної ТІМ (теорії історичного матеріалізму Маркса–Енгельса–Леніна), – про що див. у книгах (К., 2023), виданих під егідою НАН України, які покладено в основу нашої дискусії.

          На завершення її – кілька рядків (з позиції НТІ) про головну перспективу майбуття сучасного людства, отже і українців. Науковці вважають, що сучасний антропологічний тип Homo sapiens sapiens (‘Людина двічі розумна’) виник близько 160 тисячоліть назад, затвердився – 40, помітно поділився на три раси, мовні спільноти та ін. – 20, започаткував ‘державність’-цивілізацію – 9; науково-технічна революція значно прискорила, на рубежі ІІ-ІІІ тис. до н. е. (до Р.Хр.) та І і ІІ витків спіралеподібного розвитку планетарної цивілізації, природний розвиток-мутацію нашого HSS у якусь ‘Людину нову’ HN. Це подібне народженню,  вилупленню пташеняти (чи ін.) з яйця. 

Процес довгий, нелегкий, страшний – бо звичне яйце тріщить, а з нього лізе та-а-аке… що нескоро, лише через покоління й століття стане милим, світло-пухнастим (чи ж райдужно-лискучим – якщо у системі «+ : –» переважить не перша, а друга складова). Тут важливо вчасно зрозуміти і своєчасно затвердити у плині І>ІІ витків цивілізації: HSS, як і будь-який з попередніх та майбутніх антропологічних типів має свої обмеження: як і, наприклад, радіоприймач ламповий – транзисторний –– телеприймач чорно-білий – кольоровий – голограмний – ... Тому сподівання (істматівців, приміром: прихильників чи то супротивників марксиста-сталінця Путина тощо) на безмежність гуманістичного удосконалення сучасної людини-народу-людства – то сподівання марні. А природнє формування HN все’дно візьме верх з його якісно глибшим гуманізмом; швидше й менш болісно (як „пташка”!) під егідою НТІ, набагато тяжче (як „змія”) – під диктатурою ТІМ. Відповідно, на ІІ витку цивілізація Землі піде чи генераторним шляхом системи «+ : –», чи ж її вибухонебезпечним шляхом (див. про ЕІП та ін.: Шилов Ю. О. Ноосферна теорія історії і проблеми сучасності / Ред. А. П. Самодрин. – Київ: «Аратта»; Науково-дослідна лабораторія з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського, 2023). Вибір людства зосереджено натепер у війні РФ проти України; саме українці, їхня етнокультура тримає зараз історичні ключі від всього роздоріжжя (тоді як РФ ключ від людянішої дороги вже загубила).

          Такий ось сенс і ціна проведеного нами, шановні співвітчизники, циклу дискусії. 

                                                       ***

           Нагадаю, що приводом дискусії стали інтернетлисти співробітників столичного Інституту  з „критикою” робіт колеги Ю.Шилова. Натомість він (я, тобто) – захищаючи зроблене як співавтор навчального посібника для студентів «Археологчні дослідження курганів» (КДУ, 1986 і 1989) та автор докт.дисертації-монографії «Прародина ариев» (К., 1995; М.-К.-Мн., 2013), а також науково-популярної книги «Космічні таємниці курганів» (К., 1994; М., 1990) – розкрив співвітчизникам головний секрет професійної „пошивочної” української та й світової історіографії: обрізання її фактажу і тематики досліджень за біблійно-істматівськими лекалами з 5-тисячолітньою традицією рабовласницького і т.д. тоталітаризму. Тон задає тут археологія: складова дисципліна історичної науки, найдавніші (від 3-1 млн. років до середньовіччя включно) верстви якої вивчають переважно археологи.

           Скандал (припинення спілкування з Ю.Ш. навіть його багаторічних друзів-колег; непристойні нападки на Ю.Ш. аматорів „швачества”) спричинила публікація в нашій дискусії тих „нелекальних” фактів і тем, розробка яких має змінити шлях до Істини (світоглядно-ідейно-політичної, тут). Пануючий шлях під смертоносним знаменом ТІМ – на нововідкритий шлях під життєдайним знаменом НТІ (див. вище про долі ключів від роздоріжжя, ключів в руках України та в руках РФ).

          А приводом до даного згортання циклу дискусії стали нещодавні публікації, слідом за електронно-інтернетівськими, традиційно вже паперових версій монографій «Ноосфера Вернадського : сучасна освіта і наука під час випробувань і надалі»  колективу авторів під егідою НАН України, а також «Ноосферна теорія історії і проблеми сучасності» Ю.Шилова – одного з тих авторів.

          На провідній сторінці другої книги відзначено, що видання здійснено коштом рідновіра Зореслава. Він із тих патріотів-волонтерів, які – за словами мецената Терещенка, що полюбляв повторювати меценат-засновник Народного музею «Аратта–Україна» Поліщук – «люблять Україну не тільки до глибини своєї душі, але й до дна власної кишені». Особистості «когорти Зореслава» (так буду вважати собі надалі) відзначені у багатьох моїх книгах, з 1990 року почавши. Це ті співвітчизники, яким у першу чергу адресую свою творчість – і завдяки яким вона не згасає під закономірною протидією армади біблеїстів-істматівців (за оцінкою Ю.Лозинського, Г.Щокіна та ін. дослідників)…

          Не забуваймо про системність «+ : –»! 

З добрими побажаннями – Юрко Шило,

          козак Запорозького Спасу і генерал Армії Козацтва, Герой Козацького народу, 

          академік International Academy of Cossacks 

та ще кількох академій України, РФ, USA

Комментариев нет:

Отправить комментарий

..."Святая Земля" – прототип всех остальных, духовный центр, которому подчинены остальные, престол изначальной традиции, от которой производны все частные ее версии, возникшие как результат адаптации к тем или иным конкретным особенностям эпохи и народа.
Рене Генон,
«Хранители Святой Земли»
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти