Як знайти правду в сучасному світі?
Ви здивуєтеся, але завжди, скільки пам’ятає себе людство, правда не була загальнодоступна. Правда завжди була прихована. Те, що на поверхні, завжди банальність або брехня. Правда завжди потребує певних зусиль. В складні та кризові часи правда потребує надзусиль.
Своя правда
Якщо правда завжди є прихованою, то одразу ж постає питання, як її знайти. В попередній роботі «Структури довіри» я спробував сформулювати визначення правди як бачення фактів, смислів та перспектив з установкою на рівновагу, обов’язково враховуючи позицію слабких, упосліджених та знедолених.
Виникає питання – а є правда багатих, сильних, щасливих?
Відповідь проста – немає, бо вона їм непотрібна. Якщо раптом правда стає потрібна багатому, то значить він слабкий чи нещасний. Якщо раптом правда стає потрібна сильному, то значить або він збіднів, або втрапив у нещастя. Якщо раптом правда потрібна стала щасливому, то значить він піддає сумніву своє щастя. Ніхто просто так правди не шукає, вона пов’язана з дуже великими зусиллями, а люди звикли економити зусилля.
Людям, які перебувають у стані психічної та соціальної рівноваги, звичайно ж не потрібен пошук рівноваги. Лише ті, хто безпосередньо в живому житті, гостро та емоційно, переживають нерівновагу як несправедливість, потребують правди і готові докласти до цього зусиль.
І хто каже, що правда непотрібна, – бреше, бо в житті може бути по-всякому.
Найпростіша і найперша правда – своя правда. Це така правда, яка народжується з відмежування від тих, хто на думку правдошукачів створює нерівновагу і винен в їх поганому стані.
Ви здивуєтеся, але завжди, скільки пам’ятає себе людство, правда не була загальнодоступна. Правда завжди була прихована. Те, що на поверхні, завжди банальність або брехня. Правда завжди потребує певних зусиль. В складні та кризові часи правда потребує надзусиль.
Своя правда
Якщо правда завжди є прихованою, то одразу ж постає питання, як її знайти. В попередній роботі «Структури довіри» я спробував сформулювати визначення правди як бачення фактів, смислів та перспектив з установкою на рівновагу, обов’язково враховуючи позицію слабких, упосліджених та знедолених.
Виникає питання – а є правда багатих, сильних, щасливих?
Відповідь проста – немає, бо вона їм непотрібна. Якщо раптом правда стає потрібна багатому, то значить він слабкий чи нещасний. Якщо раптом правда стає потрібна сильному, то значить або він збіднів, або втрапив у нещастя. Якщо раптом правда потрібна стала щасливому, то значить він піддає сумніву своє щастя. Ніхто просто так правди не шукає, вона пов’язана з дуже великими зусиллями, а люди звикли економити зусилля.
Людям, які перебувають у стані психічної та соціальної рівноваги, звичайно ж не потрібен пошук рівноваги. Лише ті, хто безпосередньо в живому житті, гостро та емоційно, переживають нерівновагу як несправедливість, потребують правди і готові докласти до цього зусиль.
І хто каже, що правда непотрібна, – бреше, бо в житті може бути по-всякому.
Найпростіша і найперша правда – своя правда. Це така правда, яка народжується з відмежування від тих, хто на думку правдошукачів створює нерівновагу і винен в їх поганому стані.
* ПРИКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕТНОСОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НАРАТИВНИХ СИСТЕМ













