«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
У Бакинському державному університеті засновано Фонд української книги (ФУК). Ідея заснування ФУК у Науковій бібліотеці Бакинського державного університету (БДУ), в книгосховищах якого налічується десь за три мільйони книжок, виникла у 2007 році під час зустрічі доцента факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ферхада Туранли з ректором БДУ академіком Абелєм Магаррамовим, який підтримав ініціативу українського вченого. 6 липня 2011 року відбулася офіційна церемонія заснування ФУК у названому університеті за участю української делегації. Зустрічі в Бакинському державному університеті, Посольстві України в Азербайджані були присвячені пошуку взаємовигідних напрямків співробітництва. Адже прихильність українців та азербайджанців взаємна.
Українські гості подарували новоствореному Фондові – осередку українства, який розширить міжнародне співробітництво – велику кількість книжок українською мовою. Крім того, відбувся діалог Першого Національного каналу України стосовно співпраці з суспільним телебаченням Азербайджану. Було обговорено перспективи проведення Днів азербайджанського телебачення в Україні, трансляцію найкращих фільмів і програм телебачення Азербайджану в ефірі Першого Національного каналу. Зазначений Фонд стане корисним джерелом та надасть широкі можливості азербайджанським науковцям для вивчення історії та культури України, сприятиме зміцненню дружби між азербайджанським та українським народами. Сьогодні університети Києва і Харкова є надійними партнерами Баку. Вивчається можливість створення у БДУ колегіуму Києво-Могилянської академії. В історичному пантеоні Бакинського державного університету його перший ректор – український вчений В. І. Розумовський – на почесному місці. Блискучий розум українця заклав наукову бібліотеку університету, яку нині розвинуто до фонду 3 млн. книг. Серед них – унікальні рукописи ранніх віків, джерела XII–XVст., сучасні енциклопедії світу. Вже тоді він доповнив культурний код Заходу мудрістю Сходу, багатовіковою культурою мусульманського світу. Фонд української книги формує простір нашої співпраці, дає відповіді на запитання: чому прихильність азербайджанці та українців взаємна? Українська книга, як мудрий дипломат, заповнює чисті сторінки нашого пізнання. Заснування названого фонду є ще одним свідченням поглиблення співробітництва між Україною та Азербайджаном.
Комментариев нет:
Отправить комментарий