Андрій Богданович: Коли міф працює: чому навіть сумнівна історія може воювати

Коли міф працює: чому навіть сумнівна історія може воювати

Історики досі сперечаються, де саме була Аратта — легендарна прадавня держава, згадана в шумерських текстах. Одні припускають, що вона могла розташовуватись десь на території сучасного Ірану. Інші — що її слід шукати десь у Причорномор’ї, на теренах сучасної України. Є й ті, хто вважає саму ідею — вигадкою, що ніколи не мала під собою реальних підстав.

Але байдуже, що думають академіки.

Бо поки історики сперечаються, на фронті воює батальйон "Аратта" — українське бойове з'єднання, яке черпає свою силу саме з цього символу.

Історична точність тут — не головне. Важить ''образ'', який об'єднує, надихає, надає сенсу.

 🔥 Сила не в фактах, а в уяві

Це приклад того, як навіть непереконлива історична концепція може мати глибокий суспільний ефект, якщо в ній є романтизм, героїка, почуття зв’язку з чимось більшим і давнішим за нас самих.

Історія як наука вимагає джерел, хронології, контексту, фальсифікації. Але історія як культурна пам’ять живе за іншими законами — законами емоції, символу й уяви.

Середньовічний романтизм, козацькі перекази, народні легенди — все це далеко не завжди витримує академічну перевірку, але чудово працює як мобілізуючий наратив. Особливо — в часи, коли суспільство потребує опори, віри, ідентичності.

 ⚖️ Де проходить межа?

Це не означає, що ми повинні підміняти історичну правду зручними вигадками. Але й відкидати силу "неакадемічної історії" теж не варто.

Бо є концепції, які не витримують критики, але надихають на дію. І є академічні істини, які не зворушують ні душі, ні серця.

Питання не в тому, чи була Аратта на території України. Питання в тому, що означає "Аратта" сьогодні для тих, хто під цим іменем іде в бій.

Інколи романтизований міф здатен більше, ніж наукова концепція. Він не завжди каже: "Ось як було", — але він точно каже: "Ось ким ми можемо бути".

І, можливо, в часи війни це важливіше.