Так, є таке поняття "Русь-Україна". Але воно аналогічне таким поняттям, як "Галлія-Франція", чи "Іберія-Іспанія", чи "Романія-Італія", "Ібернія-Ірландія", "Дакія-Волохія-Румунія", "Фракія-Болгарія", "Сігінія-Сербія", "Іллірія-Хорватія", "Епір-Албанія", "Дарданія-Косово", "Богемія-Чехія", "Хорутанія-Словенія", "Османія-Туреччина", "Паннонія-Угорщина", "Ямато-Японія"... Вони демонструють різні історичні етапи державотворення проживаючого тут етносу. Але, все ж таки, наразі назви цих держав не двочленні (не маю нічого проти Кабо-Верде, Кот-д'Івуару, чи Антігуа і Барбуда, але це з "іншої опери").
Тому нам не потрібно утверджувати до назви сучасної держави "Україна" історичний доважок "Русь" (хоч з яких благих намірів), бо він неодмінно буде семафорити на весь білий світ про таки причетність до "русского мира" (ніхто у світі не буде розбиратися в тонкощах ідіоматики назв і первородства).
Захочемо, можемо використовувати назовні, тобто на міжнародній арені, як деякі інші країни, зовсім інакші назви з історичного надбання, для ще більшої ідентифікації: як от Швейцарія - "Гельвеція", Угорщина - "Гунгарія", Магріб - "Марокко", Суомі - "Фінляндія" тощо. Думаю, прикладів у коментарях ще наведуть...
Як на слов'янський манір, то мені більш симпатична і визначальна самоназва - "Українська Держава", як ото є "Польська Річ Посполита","Чеська републіка", "Републіка Хрватска" тощо. На питання "Чия?" одразу зрозуміло і відпадають всі поползновєнія ідеологів т.зв "громадянської нації / уявної саільноти".
Ми жодним чином не уява! Як казав Улас Самчук, "... Заперечити нас немає змоги. Ми в пульсі і ритмі землі, в її космічному … Ми будемо, і тільки тоді, як ми саме будемо, почнеться нова ера культурного звершення".
Тому нам не потрібно утверджувати до назви сучасної держави "Україна" історичний доважок "Русь" (хоч з яких благих намірів), бо він неодмінно буде семафорити на весь білий світ про таки причетність до "русского мира" (ніхто у світі не буде розбиратися в тонкощах ідіоматики назв і первородства).
Захочемо, можемо використовувати назовні, тобто на міжнародній арені, як деякі інші країни, зовсім інакші назви з історичного надбання, для ще більшої ідентифікації: як от Швейцарія - "Гельвеція", Угорщина - "Гунгарія", Магріб - "Марокко", Суомі - "Фінляндія" тощо. Думаю, прикладів у коментарях ще наведуть...
Як на слов'янський манір, то мені більш симпатична і визначальна самоназва - "Українська Держава", як ото є "Польська Річ Посполита","Чеська републіка", "Републіка Хрватска" тощо. На питання "Чия?" одразу зрозуміло і відпадають всі поползновєнія ідеологів т.зв "громадянської нації / уявної саільноти".
Ми жодним чином не уява! Як казав Улас Самчук, "... Заперечити нас немає змоги. Ми в пульсі і ритмі землі, в її космічному … Ми будемо, і тільки тоді, як ми саме будемо, почнеться нова ера культурного звершення".
Комментариев нет:
Отправить комментарий