Українська влада, яка незабаром постане в Україні замість цієї, має на якійсь час зробити російську другою державною, аби дошкулити рабіновичам.
Це має бути справжня російська мова, мова Протопопа Аввакума й Аврамія Паліцина, не зіпсована київськими вченими та секуляризованими євреями, русская словєсность, а не радянський новояз: «А азъ в то время, запершися, молился с воплємъ ко владике: Господи, укроти ево и примири ими же веси судьбами».
Не українською, а саме такою мовою плюси мають знімати мелодрами.
Поза сумнівом базовий електорат ОПЗЖ зрадіє поверненню справжньої російської дореформеної граматики, коли в заявах на оформлення допомоги по безробіттю йому доведеться вгадувати, де писати «е», а де «ять», де «ферт», а де «фіту».
Якщо вже русифікувати одеситів, то по-справжньому, у стилі хард-рюс. Понєжє чай не ххлы (вычерне негодоное).
Радянський новояз, яким федеральне телебачення отруює мізки телеглядачів, має такий самий стосунок до великоросійського нарєчія, як ідіш до івриту.
Коли євреї творили Ізраїль, вони вклали серйозні зусилля в те, щоб придушити ідіш. Те саме ми маємо зробити для наших рускоязичєскіх братів з їхньою калічною говіркою, яку вони помилково вважають «вєликим і могучім».
Найгірше в радянському новоязі те, що він продовжує рухатися, як зомбі, після смерті СССР. Свого часу «шкраби» ліквідували звальний відмінок: О, Єкатєріна! («Єкатєріна Велікая. О! Поєхала в царскоє село»). Проте, нині він виродився у зомбіформі: Кать! Наташ! Вань! Ось за це (в ім‘я Державіна і Сумарокова) варто саджати на десять з конфіскацією.
Якщо правильно захищати руссскій язик, його носії самі (до того ж правильною галицькою говіркою) молитимуть нас про звільнення від нього. Проте, варто не поспішати погоджуватися.
Це має бути справжня російська мова, мова Протопопа Аввакума й Аврамія Паліцина, не зіпсована київськими вченими та секуляризованими євреями, русская словєсность, а не радянський новояз: «А азъ в то время, запершися, молился с воплємъ ко владике: Господи, укроти ево и примири ими же веси судьбами».
Не українською, а саме такою мовою плюси мають знімати мелодрами.
Поза сумнівом базовий електорат ОПЗЖ зрадіє поверненню справжньої російської дореформеної граматики, коли в заявах на оформлення допомоги по безробіттю йому доведеться вгадувати, де писати «е», а де «ять», де «ферт», а де «фіту».
Якщо вже русифікувати одеситів, то по-справжньому, у стилі хард-рюс. Понєжє чай не ххлы (вычерне негодоное).
Радянський новояз, яким федеральне телебачення отруює мізки телеглядачів, має такий самий стосунок до великоросійського нарєчія, як ідіш до івриту.
Коли євреї творили Ізраїль, вони вклали серйозні зусилля в те, щоб придушити ідіш. Те саме ми маємо зробити для наших рускоязичєскіх братів з їхньою калічною говіркою, яку вони помилково вважають «вєликим і могучім».
Найгірше в радянському новоязі те, що він продовжує рухатися, як зомбі, після смерті СССР. Свого часу «шкраби» ліквідували звальний відмінок: О, Єкатєріна! («Єкатєріна Велікая. О! Поєхала в царскоє село»). Проте, нині він виродився у зомбіформі: Кать! Наташ! Вань! Ось за це (в ім‘я Державіна і Сумарокова) варто саджати на десять з конфіскацією.
Якщо правильно захищати руссскій язик, його носії самі (до того ж правильною галицькою говіркою) молитимуть нас про звільнення від нього. Проте, варто не поспішати погоджуватися.
Комментариев нет:
Отправить комментарий