"...Над рідним простором Карпати – Памір, Сліпуча і вічна, як слава, Напружена арка на цоколі гір – Ясніє Залізна Держава!" (Олег Ольжич)
«…побудувати новий лад на Сході Европи й Азії... Цей лад мусить бути побудований на системі незалежних держав кожної нації на своїй етнографічній території. Здійснити цей лад можна тільки в безпощадній боротьбі з імперіялістичними правлячими верхівками, тільки шляхом національної революції. … Поневолені народи Сходу виступили на шлях цієї священної боротьби…» (Звернення 1-ї Конференції Поневолених Народів Сходу Европи й Азії, 23-26 листопада 1943 р.; опубл.: Україна проти Москви (Збірка статей). — Видання ЗЧ ОУН, 1955. — С. 170. — Бібліотека Українського підпільника, ч. 2)

Пошук на сайті / Site search

05.03.2025

Дмитро Воронський: Українська історія в художній літературі вітчизняних авторів

 Українська історія в художній літературі вітчизняних авторів – оновлена версія станом на березень 2025 року: хронологічний період від кам’яної доби й до 2001 року. 

Досить часто доводиться читати, що люди шукають вітчизняну історичну прозу. При чому частина читачів бідкається що новітня українська жанрова література в занепаді, хоча за останні 20 років було створено вагомий перелік історико-пригодницьких романів та історичних детективів (ретро-детективів), проте чималий відсоток з них справді лишається маловідомим, навіть для людей що регулярно читають. Тому пропонуємо всім охочим разом з укладачами розширити свої літературні обрії, відкрити нові імена українських письменників, що змальовують жорстоку та водночас величну історію рідної Батьківщини. 

Слід нагадати, що вперше реєстр художньо-історичної літератури уклав журналіст УНІАН Олег Крук близько 2015 року. Ось що писав першоукладач: «Думаю, що цей своєрідний путівник у морі української історичної літератури стане в пригоді і школярам, і студентам, і викладачам, і любителям літератури та історії, всім, кому не байдужа доля України… упорядник не претендує на завершеність: кожен зацікавлений може розширити список на власний розсуд».

Однак потрібно відмітити, що первісний варіант Олега Крука, містив літературні твори російських авторів, а також деякі праці написані в радянські часи, які негативно дивилися на існування української державності. Тому частину творів зі списку було прибрано, так само як театральні поеми, віршовані та науково-популярні праці. 

Згодом перелік творів значно розширив фахівець із вітчизняної історичної прози Микола Бичков, додавши понад 100 нових праць низки талановитих митців: Г. Гороженко, О. Зененко, А. Кокотюхи, Ю. Винничука, В. Краса та багатьох інших. Активно долучився до редагування реєстру й український письменник Дмитро Воронський. Спільними зусиллями й було створено оновлену версію реєстру (станом на березень 2025 року), в якому українські митці пишуть про українську історію, хоча він далеко не повний і в нього потрібно додавати нові праці.

 На нашу думку, Крук хотів створити саме реєстр творів історичної прози українських авторів, які писали саме про українських персонажів, або про історичні події, що переважно відбувалися на теренах України в її сучасних кордонах. 

Варто торкнутися питання критеріїв відбору до цього списку, до реєстру переважно була включена прозова історична література звісно допускаючи у межах розумного ухил у містицизм, або незначний ухил в піджанр наукової фантастики – альтернативна історія. Утім загалом фентезійні чи фантастичні історичні праці у список не включалися, для них треба створювати окремий реєстр, так само як і для нонфікшену. Всі хто бажають, можуть самостійно відредагувати та оновити цей перелік прописавши інші критерії відбору. 

Підтримайте Україну, вітчизняну історію, мову та культуру! Читайте українське, бо воно того варте! 

XVIII-V ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО НАШОЇ ЕРИ

Григорій Бабенко – «Люди з червоної скелі»

Олександр Мироненко – трилогія «Україна: початок великого шляху» повісті «На світанку», «Повернення на Батьківщину», «На шляху до величі».

IV ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО НАШОЇ ЕРИ

Василь Кожелянко – «Третє поле»

ІІІ ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО НАШОЇ ЕРИ

Юрій Хорунжий «Мелодії кам’яної гори», «Перша обсерваторія»

Вадим Карпік – «Останній Арій»

VI СТОЛІТТЯ ДО НАШОЇ ЕРИ

Валентин Чемерис – «Ольвія»

Іван Білик – «Дикі білі коні»

Вадим Карпік – «Крез» 

Володимир Жмир, Юрій Хорунжий – «Гонитва за мостом» (інша назва «Скіфи»)

Дмитро Білий – серія «Дивовижні пригоди скіфа Атея»: «Таємниця щита Таргитая», «Подорож до міста мерців», «Шлях срібного яструба»

V СТОЛІТТЯ ДО НАШОЇ ЕРИ

Іван Білик – «Не дратуйте грифонів»

Юліан Опільський – «Гарміоне»

Григорій Бабенко – «В тумані минулого»

Юрій Хорунжий – «Скіфова журба» 

Ігор Кравченко – «Переселенці»

Валентин Чемерис – «Мідний казан Аріанта, або Подорож на Ексампей»

IV СТОЛІТТЯ ДО НАШОЇ ЕРИ

Валентин Чемерис – «Смерть Атея»

I СТОЛІТТЯ ДО НАШОЇ ЕРИ

Іван Білик – «Цар і раб»

ІІ СТОЛІТТЯ НАШОЇ ЕРИ

Юліан Опільський «Під орлами Роми»

І-ІІ СТОЛІТТЯ НАШОЇ ЕРИ

Валентин Тарасов – «Чеслав. В темряві сонця» 

III СТОЛІТТЯ НАШОЇ ЕРИ

Теодор Микитин – «Поклик серця»

IV СТОЛІТТЯ

Юрій Хорунжий – «Розбрат» 

V СТОЛІТТЯ

Олександр Курись – трилогія: «Шлях Вітра. Слов'янська сварга», «Шлях Вітра. Візантійська віхола», «Шлях Вітра. Гунська круговерть»

Іван Білик – «Меч Арея»

Володимир Малик – «Князь Кий»

VI-VII СТОЛІТТЯ

Дмитро Міщенко – трилогія: «Синьоока Тивер», «Лихі літа ойкумени», «Розплата»

VIII СТОЛІТТЯ

Валерій Чмир – «Росичі»

Антін Лотоцький – «Наїзд обрів»

Дмитро Білий – «Вершниці Власти» 

IX СТОЛІТТЯ

Раїса Іванченко – «Зрада, або Як стати володарем»

Дмитро Міщенко – «Сіверяни»

Наталена Королева – «Легенди старокиївські»

Петро Угляренко – «Князь Лаборець»

Анатолій Кралицький – «Князь Лаборець» 

Лесь Качковський – тетралогія – «Вибір князя Аскольда», «Рюрик з роду Ск'єльдунгів», «Олег – імператор русів», Х ст. «Ігор – володар Руси»

882-912 – ще Олег Гуцуляк, Володимир Єшкілєв "Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавіна"

X СТОЛІТТЯ

Раїса Іванченко – «Отрута для княгині»

Сергій Батурин – «Охоронець»

Борис Комар – «Векша»

Віталій Кулаковський – «Хай славиться Русь» 

Валентин Чемерис – «Рогнеда»

Антін Лотоцький – «Хрест над Дніпром»

Іван Филипчак – «За Сян»

Сергій Луговой – «Волот»

958-972 – Семен Скляренко – «Святослав»

967 - 970 – Богдан Лепкий – «Вадим»

971-972 – Юліан Опільський – «Іду на ви»

972 - 1015 – Семен Скляренко – «Володимир»

972 – Ігор та Катерина Макаруки – серія «Прокляття волхвів»: «Князь-варвар»

974-988 – Іван Білик – «Похорон богів»

980-982 – Василь Босович – «Володимир, син Святослава»

981 – Ігор Юринець – «Русичі»

987-988 — Юліан Опільський – «Ідоли падуть» (інша назва «Хрести й ідоли»

992-1037 – Павло Загребельний – «Диво»

953-1241 – Володимир Ворона історична трилогія – «Хоробор»

XI СТОЛІТТЯ

Галина Тарасюк – «Між пеклом і раєм»

1008-1019 – Юрій Джеджула – «Святополк Окаянний» 

1015 – Ігор Нижник – «Доброслав»

1015 - 1016 – Юліан Опільський – «Вовкулака»

1019- 1054 – Юрій Логвин – «Перунові стріли», «Сліди на плінфі»

1024 – Ярослав Яріш – «Кровна мста» 

1030 - 1075 – Іван Филипчак «Анна Ярославна – королева Франції»

1030-1075 – Барбара Можаровська – «Анна Київська»

1032-1075 – Юрій Хорунжий, Юрій Якимів – «Сага про Ярославових доньок»

1049 - 1075 – Валентин Соколовський «Анна. Дилогія або Біла Королева»

1068 – Мирослава Горностаєва – «Блискавиця Перунова»

1068 - 1109 – Павло Загребельний – «Євпраксія»

1073 - 1113 – Раїса Іванченко – «Гнів Перуна»

кінець ХІ – початок ХІІ – Сергій Грабар – «Святополк ІІ Ізяславович»

XII СТОЛІТТЯ

Юрій Логвин – «Таємна перлина» 

1103 – 1125 – Віталій Кулаковський – «Володимир Мономах»

1115 – 1240 – Павло Загребельний – «Первоміст»

1144 - 1153 Іван Филипчак – «Будівничий держави»

1147 - 1157 – Павло Загребельний – «Смерть у Києві»

1152 - 1187 – Осип Назарук – «Осмомисл»

1153 -1188 – Іван Филипчак – «Іванко Берладник»

1184 - 1185 – Володимир Малик – «Червлені щити» (інша назва «Князь Ігор»)

1185 - Богдан Лепкий – «Каяла»

1187 – Роман Федорів – «Отчий світильник»

1189 – Антін Лотоцький – «Смертне зілля»

1195-1250 – Олена Ходюк – «Гремислава»

1198 - 1199 – Теодор Микитин – «Полки ідуть на Галич»

XIII СТОЛІТТЯ

1200 -1217 – Іван Филипчак – «Княгиня Романова»

1205 – Катря Гриневичева – «Шестикрилець»

1205 - 1206 – Катря Гриневичева – «Шоломи в сонці»

1205 - 1264 – Антон Хижняк – «Данило Галицький»

1205-1315 – Петро Лущик «Тамплієри короля Данила», «Ратники князя Лева», «Отроки княжича Юрія»

1213 - 1259 – Раїса Іванченко – «Золоті стремена»

1221-1247 – Петро Угляренко – «Взимку, в рік миші»

1223-1240 – Осип Назарук – «Проти орд Чинхісхана»

1239 - 1240 – Олесь Лупій – «Падіння давньої столиці»

1240-1241 - Володимир Малик – «Горить свіча»

1241 - Іван Франко – «Захар Беркут»

1245 - 1247 – Тарас Орлик – «Данило Галицький»

1255 – Юліан Опільський – «Золотий лев»

1298 - 1340 – Іван Филипчак – «Дмитро Детько»

XIV СТОЛІТТЯ

Євген Шморгун – «Сніги непочаті»

1312 - 1321 – Василь Гренджа-Донський – «Петро Петрович»

1340-1353 – Ярослава Дегтяренко – Трилогія "Останній володар», «Князь русинів. У павутинні інтриг», «Князь русинів. У горнилі війни»

1350 - 1352 – Юрій Логвин – «Кайдани і майдани лікаря Хоми»

1361-1352 – Петро Угляренко – «Після довгої ночі»

1362 – Володимир Рутківський – «Сині води»

1377 - 1412 – Петро Угляренко – «Плач біля чужої стіни»

1395 - 1396 – Валерій Шевчук – «Дерево пам'яті»

XV СТОЛІТТЯ

1430 - 1431 – Роман Іваничук – «Червлене вино»

1430 - 1433 – Юліан Опільський – «Сумерк»

1468 – Ніна Бічуя – «Дрогобицький звіздар» 

1470 - 1534 – Дмитро Міщенко – «Бунтівний князь»

1482- ... – Антін Лотоцький – «Кужіль і меч»

1482-1511 – Дмитро Воронський – «Мамай, або Перші козаки»

1480-1610 – Тимур і Олена Литовченки – «Шалені шахи»

1490 - 1492 – Теодор Микитин – «Спалах у темряві»

XVI СТОЛІТТЯ

Орест Левицький – «Ганна Монтовт», «Пашквіль», «Превелебний сват», 

1503-1565 – Тимур і Олена Литовченки – «Кинджал проти шаблі»

1514 - 1602 – Микола Лазорський – «Степова квітка»

1518 - 1551 – Осип Назарук – «Роксоляна»

1520 - 1561 – Павло Загребельний – «Роксолана»

1539 - 1581 – Іван Савчин – «Важкий шлях»

1539-1582 – Марія Ткачівська – «Княгиня Острозька»

1539-1582 – Ірина Звонок – «Гальшка Острозька»

1539-1582 – Наталя Кавера-Безюк – «Сумно ангел зітхнув»

1548-1557 – Дмитро Воронський – «Козак Байда, або Хортицька Січ»

1553 - 1563 – Петро Угляренко – «Із дерева жалю»

1553-1564 – Андрій Чайковський – «На уходах», «За сестрою»

1553-1564 – Михайло Старицький, Людмила Старицька-Черняхівська – «Червоний диявол»

1563 -1571 – Орест Левицький – «Пан Сенюта»

1564-1599 – Дмитро Воронський «Самійло Кошич – козак-легенда», «Самійло Кошич. Чорноморський похід»

1565-1599 – Теодор Микитин – «На Чорному морі, на білому камені»

1572 - Петро Угляренко – «І був ранок, і була ніч...»

1575 - 1576 – Антін Лотоцький – «Лицар у чорному оксамиті»

1576 – Андрій Чайковський – «Богданко»

1576-1659 – Тимур і Олена Литовченки – «Фатальна помилка»

1578 – Вячеслав Будзиновський – «Осаул Підкови»

1575-1581 – Ганна Гороженко – «Лицарка Корони»

1588 – Іван Савчин – «Львівське братство»

1586 - 1611 – Роман Іваничук – «Манускрипт з вулиці Руської»

1590-1606 – Андрій Чайковський – «Сагайдачний»

1591-1597 – Микола Смоленчук – «Білі бланкети»

1592 - 1597 – Іван Ле – «Наливайко»

1594-1596 – Віталій Кулаковський – «Северин Наливайко»

1595 – Микола Вінграновський – «Северин Наливайко»

XVII СТОЛІТТЯ

Вячеслав Будзиновський – «Козак Шуба», «Пан Гуляй-душа», «Небіжчик ходить», «Шляхоцьке вухо», «Родом з пекла»

1601-1620 – Юліан Опільський – трилогія: «Упирі», «Чорним шляхом», «Івашко»

1604-1646 – Григорій Квітка-Основ'яненко – «Заснування Харкова»

1607 - 1652 – Іван Ле – «Хмельницький»

1609 – Петро Лущик – «Поміж двох орлів»

1609 - 1622 - Ганна Гороженко – дилогія: "У вогні плавильника. Золото", "У вогні плавильника. Срібло"

1610 – Михайло Старицький – «Перші коршуни»

1613 – Вячеслав Будзиновський – «Волю бути козачкою»

1613 – Віталій Рогожа – «Запороги. Петро Сагайдачний»

1614-1622 – Данило Мордовець – «Сагайдачний»

1614 - 1622 – Марія Загірня – «Гетьман Петро Сагайдачний»

1614- 1646 – Андрій Чайковський – «Перед зривом»

1615- 1622 – Зінаїда Тулуб – «Людолови»

1615 - 1623 – Спиридон Черкасенко – «Пригоди молодого лицаря»

1616 - 1649 - Андрій Чайковський – «Полковник Кричевський»

1617 – Юрій Хорунжий – «Чернець і князь»

1620-1622 – Марія Пригара – «Михайлик – джура козацький»

1620-1635 – Богдан Сушинський – «Шабля освячена Римом»

1620 - 1654 – Павло Загребельний – «Я, Богдан»

1620-1654 – Оксана Афанасієва – дилогія: «Коли плаче біла вовчиця», «Орлиний вогнецвіт»

1620-1670 – Ірина Даневська – трилогія: «Німецький принц Богуслав Радзивіл», «Генерал короля Богуслав Радзивіл», «Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл»

1621 – Осип Маковей – «Ярошенко»

1621 – Юрій Сорока – «Хотин»

1621 – Віктор Вальд – «Меч Сагайдачного»

1621 - 1623 - Станіслав Тельнюк – «Грає сине море»

1622 - 1632 – Костянтин Басенко – «Початок»

1623 – Віталій Рогожа – «Запороги. Богдан Хмельницький»

1625 – 1648 - Андрій Химко – «Засвіти»

1627 -1628 – Станіслав Тельнюк – «Яром-долиною…»

1628 -1647 – Вячеслав Будзиновський – «Гримить»

1629 – 1630 – Василь Шевчук – «Побратими»

1632 -1652 – Іван Нечуй-Левицький – «Князь Єремія Вишневецький»

1635 – Теодор Микитин – «Над Кодаком»

1635 - 1638 – Валентин Чемерис – «Фортеця над Борисфеном»

1635 - 1638 – Микола Гоголь – «Тарас Бульба»

1638 - 1648 – Роман Іваничук – «Яничари» («Мальви»)

1638 - 1649 – Петро Панч – «Гомоніла Україна»

1633 - 1653 – Ольга Рогова – «Тиміш Хмельниченко»

1638-1654 – Михайло Старицький – трилогія «Богдан Хмельницький»: («Перед бурею», «Буря», «Біля пристані»)

1639-1678 – Володимир Єшкілєв – трилогія «Прокляті гетьмани»: «Унія», «Каїн», «Малх»

1645 – Петро Лущик – «Мушкет з лілією»

1646 – Юрій Косач – «Рубікон Хмельницького»

1648 – Юрій Косач – «День гніву»

1648-1652 – Володимир Кільченський – трилогія: «Присмак волі»

1646 -1649 – Андрій Чайковський – «Олексій Корнієнко»

1647 -1648 – Панас Феденко – «Вітер зі степу»

1647-1651 – Адріан Кащенко – «Під Корсунем», «Славні побратими», «У запалі боротьби»

1647 - 1648 – Віталій Кулаковський – «Максим Кривоніс»

1647-1649 – Ярослава Дегтяренко – «Лицарі Дикого Поля»

1650 - 1654 – Ярослава Дегтяренко – «Ярино, вогнику мій»

1647 - 1651 – Теодор Микитин – «Данило Нечай»

1648 - 1651 – Юліан Радзикевич – «Полковник Данило Нечай»

1647 - 1651 – Олександр Соколовський – «Богун»

1647-1664 – Юрій Сорока – «Іван Богун»

1648 – Теодор Микитин – «Полковник Семен Височан»

1648 – Олекса Стороженко – «Марко Проклятий»

1648 – 1657 – Віктор Веретенников – «Гетьман»

1648 - 1653 – Олексій Пахучий – «Тиміш Хмельниченко, син Богдана»

1648 - 1670 - Олексій Пахучий – "Юрась Хмельниченко"

1648 - 1653 – Данило Мордовець – «Тиміш»

1648 – 1668 – Данило Мордовець – «Дві долі»

1648 - 1654 - Яків Качура – «Іван Богун»

1648 - 1659 - Андрій Химко – «Між орлами та півмісяцем»

1648 - 1664 - Адріан Кащенко – «Борці за правду»

1649 - 1651 - Юрій Хорунжий – «Коли промовляють фальконети»

1654 - Михайло Старицький – «Облога Буші»

1654 - Євген Гребінка – «Ніжинський полковник Золотаренко»

1654 - 1664 – Іван Нечуй-Левицький – «Гетьман Іван Виговський»

1657 – Юрій Хорунжий – «Ясновельможнії гетьмани»

1657 - 1658 – Віталій Кулаковський – «Мартин Пушкар»

1657-1663 – Ярослава Дегтяренко – трилогія "Між двох орлів": "Гідний наступник", "Зраджений гетьман", "Олеся, між коханням та честю"

1657 – Олександр Ільченко – «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця»

1657-1659 – Василь Крас цикл «Нескорені»: «Татарський бранець», «Руїна», «Побратими», «Потреба під Конотопом» 

1657 -1681 – Данило Мордовець – «Архимандрит-гетьман»

1659 – Богдан Лепкий – «Крутіж»

1659 – Олександр Вільчинський – «Під Конотопом»

1659 -1680 – Андрій Химко – «Під Савур-могилою»

1660 – 1673 – Віталій Рогожа – «Запороги. Іван Мазепа»

1661 – 1670 – Віктор Веретенников – «Запороги»

1662 -1676 – Данило Мордовець – «Булава і бунчук»

1663 – Пантелеймон Куліш – «Чорна рада»

1663 – Євген Гребінка – «Чайковський»

1663 – Михайло Старицький – «Руїни»

1668 – Григорій Бабенко – «Шляхом бурхливим»

1673 – Василь Шкляр – «Характерник»

1674 – Оксана Зененко – "Останній лицар гетьмана"

1675-1676 – Андріан Кащенко – «Запорозька слава»

1674 - 1675 – Юрій Мушкетик – «Яса»

1676 - 1677 - Микола Костомаров – «Чернігівка»

1676-1683 – Ярослав Яріш – «Лицар з Кульчиць» 

1676 - 1684 – Володимир Малик – тетралогія «Таємний посол» («Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок»)

1680 – Віталій Кулаковський – «Сірко»

1680 - 1709 – Данило Мордовець – «Палій»

1680-1710 – Варвара Чередниченко – «Фастів»

1680-1700 – Ганна Гороженко – «Резидентка Її Величності»

1683 – Віктор Вальд – «Останній бій Урус-шайтана»

1687 - 1709 – Юрій Мушкетик – «Семен Палій»

1687- 1710 – Юрій Хорунжий – «Любов маєш – маєш згоду»

1698 -1709 – Оксана Зененко – "Таємна місія гетьмана"

XVIII СТОЛІТТЯ

1703 - 1709 – Данило Мордовець – «Цар і гетьман»

1704- 1709  – Ганна Гороженко «Резидентка Його Величності»

1706 - 1709 – Богдан Лепкий – «Мазепа» («Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава», «З під Полтави до Бендер»)

1707 -1709 – Григорій Колісник – «Мазепа-гетьман»

1708 -1740 – Роман Іваничук – «Орда»

1709 -1759 – Микола Лазорський – «Патріот»

1710 – Оксана Зененко – "Побратим гетьмана"

1717 -1725 – Юрій Мушкетик – «Гетьманський скарб»

1720 -1775 – Роман Чумак – дилогія: «Бране поле», «Великий Луг»

1722 -1724 – Святомир Форстун – «Нас розсудить Бог»

1728 -1803 – Микола Лазорський – «Гетьман Кирило Розумовський»

1730-1745 – Лесь Качковський – «Пісня про Довбуша» 

1734 - 1745 – Гнат Хоткевич – «Довбуш»

1740-1750 – Ігор Нижник – «Чорний легінь» 

1741 – Іван Карпенко-Карий – «Сава Чалий»

1741 – Григорій Колісник – «Дорога до суду Сави Чалого»

1744 – Тимур і Олена Литовченки – «Пустоцвіт»

1743 - 1745 – Володимир Гжицький – «Опришки»

1743 - 1745 – Богдан Лепкий – «Орли»

1750 – Ганна Гороженко – «Воля Ізабелли»

1750 - … Володимир Єшкілев – «Втеча майстра Пінзеля»

1753 - 1794 – Василь Шевчук – «Предтеча»

1759 – Тимур і Олена Литовченки – «Орлі. Син Орлика»

1759 -1803 – Роман Іваничук – «Журавлиний крик»

1765 -1796 – Анатолій Дрофань – дилогія «Таїна голубого палацу», «Музи кохання»

1767 -1768 – Юрій Мушкетик – «Гайдамаки»

1767 -1768 – Віталій Кулаковський – «Дике поле», «Ріки виходять з берегів»

1768 – Яків Стецюк – «Гонта»

1768 – Данила Мордовец – «Между Сциллой и Харибдой»

1768 – Михайло Старицький – «Останні орли»

1768 – Микола Глухенький – «Коліївщина», «Колії»

1768 – Ярослав Яріш – «Судний день» 

1768 -1769 – Микола Сиротюк — «Побратався сокіл», «На уманських високих кручах», «Слава переможеним»

1772- 1775 – Адріан Кащенко – «З Дніпра на Дунай»

1773-1775 – Андрій Чайковський – «Украдений син», «Сонце заходить»

1775 – Григорій Колісник – «Полин чорний, мак гіркий»

1775 - 1777 – Адріан Кащенко – «Зруйноване гніздо»

1778 - 1822 – Павло Наніїв – «Тричі продана»

1787 - 1789 – Володимир Малик – «Чумацький шлях»

1787 - 1792 – Спиридон Добровольський – «Очаківський розмир»

1788 - 1831 – Юрій Трусов – «Хаджибей»

1793 - 1800 – Спиридон Добровольський – «Карасунський кут»

XIX СТОЛІТТЯ

- Михайло Коцюбинський – «Коні не винні»

1806 - 1808 – Василь Стрепет – «Над Дунаєм, над рікою»

1810 – Василь Добрянський – «Вибір капітана Котляревського»

1811 – Василь Добрянський – «Убий мене, коли я упаду»

1812 - 1835 – Михайло Старицький – «Розбійник Кармалюк»

1830 - 1834 – Роман Іваничук – «Вода з каменю»

1830 - 1834 – Володимир Гжицький – «Кармалюк»

1830 - 1834 – Володимир Канівець – «Славний лицар»

1830 - 1834 – Василь Кучер – «Устим Кармалюк»

1830-1870 – Іван Нечуй-Левицький – «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», «Бурлачка», «Хмари»

1834-1836 – Михайло Коцюбинський – «Дорогою ціною»

1834-1871 – Анатолій Свидницький – «Люборацькі»

1845-1850 – Роман Іваничук – «Четвертий вимір»

1848 – Іван Франко – «Герой поневолі»

1859-1860 – Марко Вовчок – «Інститутка» 

1860- Вячеслав Будзиновський – «Пригоди запорозьких скитальців»

1870-1875 – Іван Франко – «Борислав сміється»

1870-1880 – Юрій Хорунжий – «Таємна грамота»

1880-1900 – Борис Грінченко – дилогія: «Серед темної ночі», «Під тихими вербами»

1888-1921 – Ольги Саліпа – «Будинок на Аптекарській» 

1899-1914 – Тетяна Белімова – «Винуваті люди»

XX СТОЛІТТЯ

1900 -1914 – Володимир Винниченко – «Оповідання»

1900-1902 – Андрій Кокотюха «Життя на карту», «Зламані іграшки», «Зцілення невинністю»

1903-1907 – Михайло Коцюбинський – «Fata morgana»

1904 – Віктор Вальд – «Отаман»

1905-1907 – Борис Грінченко – «Брат на брата»

1908-1918 – Андрій Кокотюха «Пригоди Клима Кошового», «Пригоди Клима Кошового. Продовження»

1914 – Михайло Яцків – «Горлиця»

1914 - 1915 – Роман Купчинський – «Заметіль»

1914-1920 – Володимир Лопушанський – «У споконвічному вирі», «Обжаловую», «Перемога»

1914-1991 – Петро Лущик «Галицька сага»: «Велика війна», «Тінь незалежності», «Примара миру», «Майбутня сила», «Ante bellum», «Невиправдані надії», «Час нескорених», «Серпень 91».

1917-1919 – Тетяна Белімова – «Чужа провина»

1917 -1920 – Юрій Яновський – «Вершники» 

1917-1920 – Роман Коваль "Отамани гайдамацького краю"

1917 -1921 - Клим Поліщук – «Гуляйпільський батько»

1917-1922 – Василь Шкляр – «Залишенець»

1918 – Василь Добрянський – «Помилка капітана Жеграя», «Трибунал апостолів», «Скриня для гетьмана», «Ніхто не скаже "Прощавай!»

1918 –  Констянтин Тур-Коновалов – «Крути 1918»

1918-1919 – Максим Бутченко – «Місто надій», «Петлюра. Боротьба», «Жінка в темряві. Зелений Клин»

1918 -1919 – Микола Рябий – «Ще не вмерла Україна»

1918-1940 – Святослав Праск – трилогія «Роман Шухевич»

1919 – Микола Хвильовий – «Я (романтика)»

1919 -1922 – Юрій Горліс-Горський – «Холодний Яр»

1919 – Андрій Кокотюха – «Справа отамана Зеленого»

1919 – Василь Шкляр – «Маруся»

1919-1939 – Лора Підгірна – «Пригоди Марка Шведа»

1920-1930 – Улас Самчук – «Волинь»

1920-1939 – Ігор Нижник – «Бескиди», «Хліб і кров» 

1921 – Борис Антоненко-Давидович – «Смерть»

1922 –1923 – Андрій Головко – «Бур'ян»

Василь Земляк – «Лебедина зграя», «Зелені млини»

Микола Куліш – «97», «Комуна у степах», «Прощай, село», «Отак загинув Гуска»

1922-2014 – Володимир Шовкошитний – трилогія «Кров-свята»

1923 – Микола Хвильовий – «Санаторійна зона»

1923-1924 – Андрій Кокотюха – «Голова з площі Пігаль», «Натурниця з Латинського кварталу», «Невідомий з Булонського лісу»

1924 – Юрій Горліс-Горський – «Отаман Хмара»

1925 - 1927 – Валер'ян Підмогильний – «Місто»

Михайло Івченко – «Робітні сили»

Олександр Копиленко – «Визволення», «Буйний хміль»

1926 -1941 – Михайло Стельмах – «Чотири броди»

1929 -1933 – Тодось Осьмачка – «План по двору»

1929 – Лора Підгірна «Орієнт. Близько до ворога», «Орієнт. Стамбульська маніпула».

1930-1931 – Максим Бутченко – «Куркуль»

1930-1999 – Юрій Винничук – «Танго смерті»

1932 -1933 – Василь Барка – «Жовтий князь»

1933 – Світлана Талан – "Розколоте небо"

1933 – Улас Самчук – «Марія»

1933 – Іван Білик – «Яр»

1933 – Дмитро Міщенко – «Хліб наш насущний» 

1937 -1938 – Іван Багряний – «Сад Гетсиманський»

1941- Тарас Мигаль – «Шинок “Оселедець на ланцюзі”»

1939-1945 – Тетяна Белімова – «Вільні люди» 

1939-1950 – Роман Іваничук – роман-тетралогія «Вогненні стовпи»

1941 -1942 – Григорій Тютюнник – «Вир»

1942 -1943 – Іван Багряний – «Людина біжить над прірвою»

1942 -1947 – Олег Лисяк – «За стрілецький звичай»

1944 - Іван Багряний – «Огненне коло»

1945 –… Андрій Кокотюха «Червоний», «Червоний. Без лінії Фронту», «Чорний ліс», «Багряний рейд», «Біла ніч»

1947-1970 – Василь Шкляр – «Троща»

1950-1962 – Олесь Гончар – «Собор»

Олександр Довженко – «Поема про море»

1978 - 1980 - Василь Добрянський - "Зламані сходи".

1982 - Василь Добрянський - "Школа зелених мавп".

1986 – Володимир Яворівський – «Марія з полином у кінці XX століття»

1990-1991 – Оксана Луцишина – «Іван і Феба»

Комментариев нет:

Отправить комментарий

..."Святая Земля" – прототип всех остальных, духовный центр, которому подчинены остальные, престол изначальной традиции, от которой производны все частные ее версии, возникшие как результат адаптации к тем или иным конкретным особенностям эпохи и народа.
Рене Генон,
«Хранители Святой Земли»
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти