Дмитро Корчинський: За агресивний оптимізм в кожному слові і кожному жесті!

У мене є приятель. Я не буду називати його ім’я, бо в своїй основній якості, на яку я хочу вказати, він в точності подібний на кожного другого вашого приятеля, а, можливо, й на вас (ще гірше - й на мене). Назвіть майже будь-яке прізвище – й це буде він!

Так ось, все життя його гріє думка, що «все погано, а буде ще гірше». Він чіпляється за неї, як за рятівний круг і здається, переконай його в зворотному, він одразу помре.

Але, він українець і тому «життєрадісний песиміст».

Я проглядаю український інтернет – як і будь-який інтернет – це смітничка, але, на відміну від інших інтернетів, які бруднять інших, наш призначений посипати брудом нас.

Більшість наших статей, повідомлень в соціальних мережах, коментарів написані, щоб підірвати нашу віру в перемогу.

Я ніяк не можу второпати: чи це ще пораженчество, чи вже капітулянтство? Від цього залежить профілактика – гауптвахта чи розстріл.

Браття і сестри, досить скавчати! Ми живі й на волі, наші вороги слабкі як ніколи, Бог явно за нас, незабаром Армагеддон і всі проблеми зникнуть.

АГРЕСИВНИЙ ОПТИМІЗМ в кожному слові і кожному жесті – ось, що насправді нам потрібно!

Підстави для радості є:

Українська держава постала без жодних зусиль з боку нашого покоління й досі попри будь-яку логіку існує. Отже, це устійливий тренд.