«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
Фольклористи ХІХ століття ходили по селах і збирали народні пісні.
Фольклористи ХХІ століття ходять по містах і збирають книжки.
Книжки і тексти у нашу цифрову епоху так само вимирають, як народні пісні в епоху індустріальну.
Народні пісні передають дуже особливе знання, яке не передає книжка; і так само книжка передає дуже особливе знання, яке не передасть відео, подкаст чи мемчик. Інформація завжди залежить від носія. Medium is the message.
Звісно, нас вважають старомодними, олдскульними і непопулярними, але знайте, що ми займаємося благородним ділом - рятуємо те, що йде на дно після великої інформаційної кораблетрощі.
Тому нам, книголюбам, можна навіть безкоштовно роздавати молоко у супермаркетах. Можна навіть морозиво і вершки 20% до кави.
-----------------------
В современной посткнижной культуре я чувствую себя новым фольклористом.
Фольклористы XIX века ходили по деревням и собирали народные песни.
Фольклористы XXI века ходят по городам и собирают книги.
Книги и тексты в нашу цифровую эпоху так же вымирают, как народные песни в эпоху индустриальную.
Народные песни передают очень особое знание, что не передает книга; и так же книга передает очень особое знание, которое не передаст видео, подкаст или мемчик. Информация всегда зависит от носителя. Medium is the message.
Конечно, нас считают старомодными, олдскульными и непопулярными, но знайте, что мы занимаемся благородным делом - спасаем то, что идет на дно после большого информационного кораблекрушения.
Поэтому нам, книголюбам, можно даже бесплатно раздавать молоко в супермаркетах. Можно даже мороженое и сливки 20% к кофе.
Комментариев нет:
Отправить комментарий