«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
При Путине Кремль возобновил политику русификации, традиционную для Российской империи. На практике принятый закон означает, что и возможности для добровольного изучения родного национального языка в школах будут существенно ограничены. Это возмущает жителей и национальную интеллигенцию большинства республик. Но путинские власти не собираются останавливаться. Им нужна унификация и русификация регионов. Они хотят взять под контроль и приручить национальное самосознание и культуру народов России. Все должны стать безликими "россиянами", говорящими на языке империи, считать именно ее своей родиной, а правителя - отцом родным. Исключение - кадыровская Чечня. Кадырову в обмен на верную службу, позволено (до поры до времени) сохранять определенную автономию и быть всевластным сатрапом своей провинции. Но, думаю, унификация и русификация и туда доберутся.
Еще во время горбачевской перестройки писатель Камил Икрамов предупреждал: "Идеализация царизма, которая то и дело выплывает на свет, носит не ностальгический характер. Она направлена не назад, а вперед, на будущее наше. Но уже сегодня видятся первые столкновения, где, с одной стороны, великодержавный шовинизм и мечта о патриархальном устройстве общества, а с другой — традиции наших демократов, основанные на уважении человеческого и национального достоинства, на терпимости к идеям, к мнениям, к религии и национальным проблемам. И нельзя удивляться тому, что сторонники первой из названных мной тенденций в сегодняшнем столкновении мнений вроде бы вдруг оказались защитниками сталинизма. Не «вдруг» это, а закономерно, ибо третьего никому из нас не дано".
Сейчас эта антиутопия реализовалась. У власти сторонники одновременно царизма и сталинизма, великодержавного шовинизма и патриархального устройства общества.
Естественно они враги национальной культуры покоренных народов, сторонники их русификации и более тесной интеграции в единую империю. Боюсь, наступление на остатки культурной автономии национальных республик будет продолжаться. И даже сегодняшняя трагедия не сможет ее остановить, как не смогло самосожжение Яна Палаха остановить советское вторжение в Чехословакию.
Lena Hades
ОтветитьУдалитьСамосожжение ученого-удмурта Разина мне понятно и в нем я вижу акт великого отчаянья -- достойный, умный и порядочный человек стал горящим факелом во имя того, чтобы его родной язык и его родная культура не исчезли с лица земли и чтобы его услышали все! ведь если родной язык дети перестают изучать в школе, то язык умирает, вытесненный русским языком, а вместе с ним умирает уникальная самобытная культура.
Пусть будет Земля Вам пухом, уважаемый Альберт Алексеевич Разин! и от всего сердца желаю, чтобы удмуртский язык не исчез и чтобы он жил еще много тысячелетий.
я, как лингвист и переводчик, считаю любой язык ЖИВЫМ, пока на нем говорят люди, знающие его от рождения,
Ведь это правильно и хорошо, когда ЯЗЫКИ НЕ УМИРАЮТ...
И еще я желаю, чтобы не исчез с лица земли корякский язык и корякская культура, ведь коряков на земле осталось всего 7 тысяч человек...
гымнан гыччи ылӈу тыкулӈыги,
нымылг’ын
Степан Процюк
ОтветитьУдалитьСамоспалення вченого, удмурта Альберта Разіна, як протест проти нищення і зникнення удмуртської мови в Росії, потрясло тих, кого ще остаточно не поглинула гламурно-опереткова реальність (причім не лише у Росії).
У 1968-ому році у Києві на Хрещатику спалив себе Василь Макух. У 1978 році на Чернечій горі у Каневі так само вчинив Олекса Гірник. І Макух, і Гірник не могли далі жити у страшній пародії на їхню українську мрію.
Що думають люди перед таким способом протесту? В останній тиждень, особливо, в останню ніч?
Зрозуміло лише, що це люди ідеалів, які поруйновані -і вони, не можучи перенести фейлетонної наруги над своїми святощами, вибирають таку смерть.
Вічна пам"ять Альберту Разіну, Яну Палаху, Василеві Макуху, Олексі Гірнику, які вибрали останній спосіб моторошного крику до живих.