"Над рідним простором Карпати – Памір, Сліпуча і вічна, як слава, Напружена арка на цоколі гір – Ясніє Залізна Держава!" (Олег Ольжич)

Пошук на сайті / Site search

«… Східнокарпатський регіон є західною, крайньою частиною Великого Євразійського Степу (Хінгано-Карпатського, довжиною біля 8000 км), який був ареною великих міграцій. Особливо давніх номадів Сходу. Наприкінці шляху їхніх західних переселень та військових вторгнень до Європи стояли Карпати. Вони відігравали роль «великої природної стіни» і водночас «воріт у Європу», де була побудована багатоешелонова система з «Довгих валів». Зокрема Римом і Болгарією, а потім поновленаранньодержавними утвореннями даного регіону… Через Східнокарпатський регіон проходили численні міграції також народів Європи – як із півночі, так і з півдня та заходу. Все це перетворювало тоді його на велику етнокультурну й етнополітичну контактну зону, яка в окремі кліматичні періоди характеризувалася значною густотою населення. У цю справді «благодатну землю»прагнули дійти й поселитися десятки давніх племен і народів з Європи та Азії. Окремі з них навіть зафіксовані історично в самих назвах Карпат, зокрема як гори Ріпейські, Певкінські, Бастарнські, Сарматські, Венедські, Угорські, Руські тощо. Загалом у Східнокарпатському регіоні давнє населення належало до чотирьох історико-географічних ареалів: Східносередземноморського, Центральноєвропейського, Східноєвропейського і Євразійського Степу Все це наклало відбиток на історичну долю його населення… Ця велика етнокультурна контактна зона вплинула і на надзвичайну різноманітність та своєрідність численних етнографічних груп населення регіону. Вони відображають як окремі давні, так і особливо пізньосередньовічні традиції, набуті в процесі цих переселенських і міграційних рухів…»
[Томенчук Б. П. Етнокультурні та етнополітичні процеси в Східнокарпатському регіоні в умовах глобальних природно-кліматичних змін у Європі (неоліт – пізнє середньовіччя) // Карпати : етнос, людина, цивілізація. – 2023. – № 9. – С. 224, 245]

Також радимо прочитати: Про термін "Прикарпаття" >>>
Про термін "Мезоєвразія" >>>

01.05.2019

Саргилана Гольдерова: Я завжди була. І буду

Я завжди була.
І буду
у часи далеких тюрків
І моїх прапредків хунну
бачили мене скрізь люди,
Чули голос чистий мій.
Я пагінчиком зростала
У священнім гаю сили
і роками міцнів пагін
і пробив віків могили
одержимістю,
котра лиш є для мене притаманна.

Був тривалим шлях,
марудним:
в золотій піщаній бурі
сонячних
степів безмежних
кочувала я верблюдом
до тих меж,
до гір наснаги,
що так вабили в спокусах,
в думах,
хтивих, бунтівничих.

В часі розладу та жаху
і обурення природи,
наче юна я шаманка
з посохом і зичним бубном,
із калаталом,
у шатах,
що сягають до колін аж,
я здіймалась над вогнями,
зір долонями торкалась,
і олені завмирали
від очей моїх
шаманських.


А зимою, в холоднечу
я тулилась в тісній юрті,
до камельки притулялась,
нитки мила і сушила,
шкіру мнула,
і співала,
і розчісувала коси,
все про юнака гадала,
чорноокого,
зухвальця…

Я — поет,
Тому я
Яро,
і скажено
, аж до болі
хочу бути споконвічно —
і сьогодні,
і в минулім,
і в майбутнім —

доки
сонце в небі гріє,
зорі сяють,
вітер виє,
щоб хлопчиськові,
дитині,
немовляті ще синочку
ймення дати,
щоб ім’я це —
це якутське ймення добре —
заблищало
словом віщим
на віки усі наступні.

переклад з якутської Олега Гуцуляка

Саргылана Гольдерева — Саргы Куо  является автором девяти поэтических сборников “Аһаҕас сурук” 1984 г., “Хатыҥ уута” 1987 г., «Дьол кыната» (“Крылья счастья”) 1992 г., «Бэс ыйа» (“Июнь месяц”) 2000 г., “Кэрэҕэ айан” (“Путешествие в прекрасное”) 2000 г., «Аммаҕа тыллыбыт Сардаана» (“Сардана, что расцвела в Амге”) 2004 г., “Көҥүлгэ айан” (“Путь к свободе”) 2006 г., “Сахалыы тапталым алааһыгар” (“Алас моей любви”) 2009 г. и “Кэм айанньыта” (“Путник времени”) 2014 г. Ее стихи впервые были опубликованы в республиканских газетах и журнале «Хотугу сулус» в 1977 г. Первая книга «Аһаҕас сурук» («Открытое письмо») вышла в 1985 г. Поэтические произведения С. Гольдеровой регулярно печатаются на страницах периодических изданий. Поэтические произведения С. Гольдеровой регулярно печатаются на страницах периодических изданий. В переводе на русский язык ее стихи публиковались в республиканском журнале «Полярная звезда» и на страницах центральных литературных газет.

Превосходное знание родного языка, устного творчества народа, жизненные наблюдения помогают поэтессе создавать полнокровные поэтические образы своих современников. Ее стихи подкупают свежестью чувств, смелостью обобщений отличаются душевной добротой преисполнены любви к родной земле. Внутренний мир якутской женщины находит в ее стихах и поэмах свое яркое художественное воплощение.

Родилась 11.06.1959 г. в с. Болугур Амгинского улуса в семье сельского учителя, известного в республике поэта и прозаика Василия Гольдерова, сына Василия Ксенофонтовича Иванова-Кустуктурова, редактора районной газеты и поэта я (он принял участие и выступил на Первом съезде писателей Якутии как талантливый, многообещающий поэт), брата матери классика якутской литературы Петра Тобурокова, родословная которого начинается с Ньырбакан, а родословная отца ее детей (Мунньан Дархан) берет начало от прародителя народа саха Элляя Боотура. Среднюю школу Саргылана заканчивала в г. Якутске. Здесь же в 1981 г. окончила Якутский государственный университет. Работала учительницей якутского языка и литературы в селе Таймыпыр Булунского района, сотрудником районной газеты «Красная звезда» в Анабаре, собкором республиканской газеты «Эдэр коммунист». Член СП России с 1992 г.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

..."Святая Земля" – прототип всех остальных, духовный центр, которому подчинены остальные, престол изначальной традиции, от которой производны все частные ее версии, возникшие как результат адаптации к тем или иным конкретным особенностям эпохи и народа.
Рене Генон,
«Хранители Святой Земли»
* ИЗНАЧАЛЬНАЯ ТРАДИЦИЯ - ЗАКОН ВРЕМЕНИ - ПРЕДРАССВЕТНЫЕ ЗЕМЛИ - ХАЙБОРИЙСКАЯ ЭРА - МУ - ЛЕМУРИЯ - АТЛАНТИДА - АЦТЛАН - СОЛНЕЧНАЯ ГИПЕРБОРЕЯ - АРЬЯВАРТА - ЛИГА ТУРА - ХУНАБ КУ - ОЛИМПИЙСКИЙ АКРОПОЛЬ - ЧЕРТОГИ АСГАРДА - СВАСТИЧЕСКАЯ КАЙЛАСА - КИММЕРИЙСКАЯ ОСЬ - ВЕЛИКАЯ СКИФИЯ - СВЕРХНОВАЯ САРМАТИЯ - ГЕРОИЧЕСКАЯ ФРАКИЯ - КОРОЛЕВСТВО ГРААЛЯ - ЦАРСТВО ПРЕСВИТЕРА ИОАННА - ГОРОД СОЛНЦА - СИЯЮЩАЯ ШАМБАЛА - НЕПРИСТУПНАЯ АГАРТХА - ЗЕМЛЯ ЙОД - СВЯТОЙ ИЕРУСАЛИМ - ВЕЧНЫЙ РИМ - ВИЗАНТИЙСКИЙ МЕРИДИАН - БОГАТЫРСКАЯ ПАРФИЯ - ЗЕМЛЯ ТРОЯНЯ (КУЯВИЯ, АРТАНИЯ, СЛАВИЯ) - РУСЬ-УКРАИНА - МОКСЕЛЬ-ЗАКРАИНА - ВЕЛИКАНСКИЕ ЗЕМЛИ (СВИТЬОД, БЬЯРМИЯ, ТАРТАРИЯ) - КАЗАЧЬЯ ВОЛЬНИЦА - СВОБОДНЫЙ КАВКАЗ - ВОЛЬГОТНА СИБИРЬ - ИДЕЛЬ-УРАЛ - СВОБОДНЫЙ ТИБЕТ - АЗАД ХИНД - ХАККО ИТИУ - ТЭХАН ЧЕГУК - ВЕЛИКАЯ СФЕРА СОПРОЦВЕТАНИЯ - ИНТЕРМАРИУМ - МЕЗОЕВРАЗИЯ - ОФИЦЕРЫ ДХАРМЫ - ЛИГИ СПРАВЕДЛИВОСТИ - ДВЕНАДЦАТЬ КОЛОНИЙ КОБОЛА - НОВАЯ КАПРИКА - БРАТСТВО ВЕЛИКОГО КОЛЬЦА - ИМПЕРИУМ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА - ГАЛАКТИЧЕСКИЕ КОНВЕРГЕНЦИИ - ГРЯДУЩИЙ ЭСХАТОН *
«Традиция - это передача Огня, а не поклонение пеплу!»

Translate / Перекласти