За час їх відсутності раби захопили владу в їх землях і зустріли господарів зброєю. Особливо неприємно, що мова йшла не про натовп бидла, а про цілком собі реальне військо з організацією, захисними спорудами та адекватною зброєю. Не набагато гірше за путінських червоноармійців, а може й краще.
Битва тривала досить довго і була жорстокою. Доки один мудрий скіф не промовив: "Ми б'ємось з ними як з рівними, мечами, як проти вільних людей! Це дає рабам натхненя, а нас принижує!".
Скіфи взялись за батоги і почали лупцювати ними холопів, які негайно запанікували й розбіглись. Так було врятовано праукраїнську аристократичну монархію від холопського бунту.
Так само й ми повинні розуміти зараз, що коли ми називаємо "соврасок" (советських рускіх) "фашистами", їх холопський гадюшник "імперією", а онука лєнінського повара путі-пута "царем", ми ворогів не просто підіймаємо до нашого рівня, але й підіймаємо над собою.
Українці – унікальна нація, де кожен перший, в тому чи іншому ступені несе в собі кров військово-аристократичного козацького стану. Тому більшовики нас так яросно й знищували, це був природний страх безпородного пса перед вовком.
Наш ворог – це, навпаки, найгірший людський матеріал на планеті. Залишки колишніх москвинів, від яких лишились найгірші. Гігантський табір біглих рабів, які так ніколи й не зможуть стати вільними людьми. В них навіть експлуатація всередині їх гадюшника нагадує не плантацію на чолі з жорстоким господарем, а знущання умовно сильніших над слабшими в рабському бараку. Панів, ані добрих ані злих, там не лишилось.
Наша війна – це війна цивілізації проти дикунства, природного порядка проти соціального збочення, вільного пана проти здеградованого раба.
І лише зрозумівши це, ми зможемо перемогти. Батіг повинен піднятись в нашій свідомості і тоді ворог, охоплений первісним жахом, сам стане на коліна.
Комментариев нет:
Отправить комментарий