Олександр Алфьоров: 30 червня 1941 року у Львові було проголошено відновлення Української Держави

РІЧНИЦЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

30 червня 1941 року у Львові було проголошено відновлення Української Держави. 

Проголошення відбулось у перший день входу німецької армії до Львову. Разом із німцями у місто зайшли похідні групи Організації українських націоналістів (крило С.Бандери). 

Українські Національні Збори створили уряд — Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком та верховний державний орган — Українську Національну Раду, яку очолив колишній голова уряду ЗУНР Кость Левицький.  Призначення Ярослава Стецька на посаду голови Державного правління Збори схвалили аплодисментами. Підтримана була також запропонована мною пропозиція про надання Голові УДП права покликати членів Державного правління, призначати їх на відповідні посади та звільняти з них. 

Присутні вислухали оголошення Акту стоячи, одностайно схвалили його та відспівали гімн "Ще не вмерла Україна". Перші слова Акту звучали: "Волею Українського Народу. Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України. Організація Українських Націоналістів, яка під проводом її Творця й Вождя Евгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московсько-більшевицького поневолення завзяту боротьбу за свободу, взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Українська Суверенна Держава".  

Від Української Греко-католицької церкви виступив о. д-р Й. Сліпий, який передав благословення благословення митрополита Андрея Шептицького. Представник національно-визвольного підпілля, вітаючи відновлення Української держави, заявив, що ОУН продовжуватиме боротьбу й не складе зброї, доки українська державна влада не буде встановлена на всіх українських землях, доки не будуть вигнані з України всі окупанти. Від імені українського війська - Дружин Українських Націоналістів - Збори привітав духівник Дружин о. д-р Іван Гриньох.

На Високому Замку було піднято український національний прапор. Львівська радіостанція повідомила весь світ про цей Акт і передала благословіння митрополита УГКЦ Андрія (Шептицького) та митрополита УАПЦ Полікарпа (Сікорського) на творення власної держави. Організував передачі Ярослав Старух, у розпорядженні якого були всі матеріали Зборів».

Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. Ця назва була знайома німцям з часів гетьмана і, очевидно, мала вказувати останнім на існування колишньої союзницької держави.

Не дивлячись на вкрай різку оцінку німців – націоналісти проголосили цей Акт, обрали уряд та розпочали формування української адміністрації на західних землях України. Передбачалось утворення українських адміністрацій і на інших територіях, з Кримом у тому числі. 

Під кінець Зборів зʼявилися в залі представники німецької армії др. Ганс Кох та майор фон Айкерн. Зазначимо, що про скликання Зборів жодні німецькі установи не повідомлялись і ніякої німецької делегації не запрошувалось. Німецькі військові представники прибули на Збори з власної ініціативи, довідавшись про них від сторонніх осіб. Ганс Кох у той час працював у штабі Верховного командування німецьких збройних сил політичним радником в українських справах. У своєму виступі, спочатку німецькою, а під кінець українською мовою він підкреслив, що зараз іде війна і необхідно все мобілізувати для потреб фронту, питання ж української державності поки що не актуальне, воно не в компетенції Верховного командування і в майбутньому буде вирішене фюрером Адольфом Гітлером. Завдання українців під сучасну пору - працювати, усі свої сили спрямовуючи на перемогу Великої Німеччини над більшовицькою Росією. 

 Попри деяку дисгармонію, що її вніс виступ Коха у святковий настрій Зборів, нарада тривала. Далі виступив член пропагандистського відділу Проводу ОУН Іван Вітошинський. Він, аби не надавати зборам виразного протинімецького характеру й не дати командуванню німецької армії підстав для ворожого ставлення до української державності, висловив привітання німецькій армії, яка звільняє українські землі від більшовицьких окупантів, і відзначив, що лише спільними зусиллями української й німецької армій можливе здобуття в цій війні перемоги над спільним ворогом - більшовицькою Москвою. 

Після завершального слова голови Державного правління Народні Збори закінчилися гімном "Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить!". 

За кілька днів Бандеру заарештували та вимагали скасувати Акт Незалежності, проте провідник ОУН відмовився. 5 липня 1941 року було заарештовано С. Бандеру, Я. Стецька, яких відправили до концтабору Заксенгавзен. Також було заарештовано близько 300 членів ОУН, 15 з яких було розстріляно.

Проте, ніхто так і не відмовився від відновленої незалежності України. 

А сам Акт, у подальшому, надихав бійців Української Повстанської Армії – до продовження боротьби. Зокрема – УПА очолить заступник міністра оборони Української Держави Роман Шухевич. 

І хоча остаточної Незалежності вдалось досягти лише 50 років потому, саме ця подія задекларувала усьому світові – українці боролись і будуть боротись за свою незалежність. А цей епізод з нашої історії є прямим свідченням того, що окупант завжди буде окупантом.