Скільки принижень, скільки поступок, скільки шкідливих і деструктивних рішень було зроблено в 90-ті, 00-ві й на початку 10-х, щоб уникнути гострого конфлікту з РФ і догодити всім зовнішнім суб'єктам.
Марно. Війна з РФ усе одно почалася за абсолютної моральної, ідеологічної та організаційної НЕготовності українського суспільства, що призвело до тривалої окупації важливих територій і невблаганного переростання локальної війни в тотальну, що знову ж таки стало сюрпризом для переважної більшості наших громадян включно з тими, що видерлися на вищі щаблі влади і сподівалися ціною поступок і принижень національної гідності українців пропетляти й пожирувати в обложеній фортеці.
Бо сильна, успішна, суверенна Україна і хороші, добросусідські стосунки з РФ - речі абсолютно несумісні. Щоб не було конфлікту, Україна повинна повністю відмовитися від суверенітету, розвитку і добровільно вступити в створені керівництвом РФ структури (бажано "поротно"), що не влаштовувало навіть таку космополітичну силу, як донецький клан.
Так само: скільки поступок було зроблено "внутрішній Росії" - продуктам окупації і колоніальній адміністрації - заради збереження громадянського миру і територіальної цілісності, яку вони регулярно й безсовісно підважували?
Марно. Людське поводження з паразитами, здирниками і злочинцями жодним чином не убезпечило нас від громадянського конфлікту і територіальної дезінтеграції.
Демократичненько затоптавши українського лідера і українську політсилу двома валянками: біло-блакитним і біло-сердечним, етнічні ОЗУ (які нікому було стримувати, бо свідома частина суспільства була загнана на маргінеси і не мала в своєму розпорядженні ніяких дієвих інструментів впливу на суспільство) вчепилися одне-одному в горлянки, розкочегарили внутрішнє протистояння і відкрили ворота зовнішній інтервенції.
Поступки тим же ОЗУ в 2014 заради уникнення внутрішнього конфлікту і невдоволення "колективного Заходу" не дали ніяких позитивних результатів. Дорвавшись до влади, вони своєю безвідповідальною політикою поставили країну на межу соціального вибуху і розмінували шлях зовнішній інтервенції. Ще масштабнішій, ще руйнівнішій.
Конфлікт між свідомим українством і протермінованими продуктами СССР, що претендують на роль правлячої еліти, є таким же об'єктивним і невідворотним, як і конфлікт між Україною і Росією.
Замовчування і замилення антагоністичних суперечностей між національною і колоніальною елітами, між неасимільованими автохтонами і продуктами попередніх окупацій не сприяє громадянському миру, територіальній цілісності і суспільно-економічному розвитку, а просто тягне за собою моральну, ідейну й організаційну неготовність здорової частини суспільства до такого конфлікту і прирікає її на поразку, а країну, що не може нормально розвиватися під орудою паразитарних і чужорідних елементів, на повільне гниття і деградацію.
І якщо ви принципово не бажаєте виходити з окреслених зовнішніми суб'єктами рамок і замахувалися на святая святих і обраних, викопайте собі братську могилу, зарийтесь у неї та й не мучайтесь в очікуванні, коли вас туди скинуть онуки катів ваших предків, якщо окупанти, яких вони впустили в країну, не зроблять цього раніше.
Комментариев нет:
Отправить комментарий