Американці, особливо серед республіканців, у свою чергу теж дивуються — чому європейців так шокує ідея купівлі суверенної території, адже для них це цілком раціональне рішення.
Це розкриває суттєву різницю між двома, здавалося б, близькими цивілізаціями. Америка — це Новий Світ, Європа — Старий Світ.
Американці мислять як капіталісти, підприємці, ділові люди. Їхні дії мотивовані раціональністю і прагненням до вигоди.
Європейці ж мислять іншими категоріями — можна сказати, феодальними. Їхні принципи багато в чому залишилися незмінними з епохи Середньовіччя. Для них земля, як і людські долі, це щось сакральне і недоторкане.
У Європі досі існує священна ієрархія: королі, принци, герцоги, графи, барони й інші титули та форми монархій. Достатньо згадати сучасні європейські держави такі як Велика Британія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди чи Бельгія, які залишаються монархіями навіть у 21 столітті. Навіть республіки на материковій частині Європи не відійшли далеко від монархічної логіки — вони лише змінили форму правління, але не сутність державного устрію.
Європейцями керує гонор. В їхніх очах правитель не купує суверенних територій — він завойовує їх чи отримує іншим способом, як-от через політичні союзи чи шлюбні союзи. Так само і продаж територій вважається ганьбою для європейського лідера.
Натомість в очах американця земля — це актив. Для нього все зводиться до бізнесу: якщо територія не приносить користі чи доходу, то найрозумніше — позбутись її за гроші та зосередитись на інших проєктах для отримання максимального прибутку.
Американець бачить раціональність у продажу за високою ціною, тоді як європейська природа заперечує саму можливість таких угод. Для них торгувати — значить принизитись.
Це чітко ілюструє фундаментальні відмінності між двома континентами та їхньою світоглядною логікою.
Комментариев нет:
Отправить комментарий